Экономика

Крістіна Аврамченко: Чого не варто радіти зниженню інфляціі

Темпи інфляції скоротяться більш ніж у 2 рази порівняно з 2015 роком

Фото: Крістіна Аврамченко

За даними Держстату у січні 2016 порівняно з попереднім місяцем ціни зросли на 0,9 %, у лютому зафіксовано дефляцію на 0,4 %, а у березні ціни зросли на 1 %. Це відбулося в основному через комбінацію двох факторів: збільшення пропозиції на внутрішньому ринку, як наслідок падіння експорту, та низької купівельної спроможності населення (реальна заробітна плата знизилась на 10,8 % за 2 місяці 2016 порівняно з відповідним періодом 2015) в умовах жорсткої монетарної та фіскальної політики. Однак ціни виробників промислової продукції зросли на 4,4% з початку року, а у порівнянні із січнем-березнем 2015 року на 16,1%. Затратність виробництва зростає за рахунок підвищення цін на імпортовану сировину, збільшення номінальних витрат на заробітну плату та підвищення тарифів. Усе це впливатиме на дохідність підприємств, що почнуть скорочувати виробництво.

Це як стабілізація ритму серцебиття в умовах смерті. У нас відносно низька інфляція тому що виготовили товари, а населення немає спроможності їх купити. Тоді зменшуємо ціни, але не можемо їх сильно зменшувати, бо наші витрати на виробництво товарів зростають. Тоді зменшуємо обсяги виробництва, але так населення отримує ще менше доходів і т.д.Тому я не вважаю, що ці показники є оптимістичними в умовах зниження платоспроможності підприємств та зубожіння населення.

Наш прогноз індексу споживчих цін у 1 півріччі 2016 становить 6,3 % (до грудня 2015), а за підсумками 2016 року - 16,8 % (до грудня 2015). Тобто темпи інфляції скоротяться більш ніж у 2 рази порівняно з 2015 роком.

Стримуватиме цінову динаміку низький рівень світових цін на сировинних ринках, збільшення пропозиції на внутрішньому ринку продукції, яка підпадала під заборони РФ, низька купівельна спроможність населення та жорстка монетарна (несуттєва зміна облікової ставки - до 18-20% та фіскальна політика (утримання дефіциту бюджету в межах 3,7% ВВП).

Водночас матиме негативний вплив на цінову динаміку волатильність гривні, що призводить до подорожчання імпортної продукції.

Також на збільшення цін впливає підвищення адміністративно регульованих тарифів, збільшення вартості транспортних послуг та податкова політика уряду, а саме зростання акцизного податку на алкоголь та сигарети та зміна спецрежиму ПДВ для с/г виробників, що позначиться на зростанні затратності виробництва, яке частково буде перекладене на кінцевого споживача.

Аналітик з питань макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень спеціально для "ДС"