Экономика

Мирослав Табахарнюк: Приватизація сприятиме пожвавленню ринку M&A

Прозорий приватизаційний процес відновить довіру іноземних інвесторів до України

Фото: ipress.ua

Український ринок злиття та поглинання уже два роки працює в режимі очікування. Інвестори чекають прогнозованості, економічної стабільності та хороших "споживчих апетитів". Пожвавленню ринку M&A в Україні, його каталізатором може стати відкрита, публічна приватизація державних підприємств.

Переконаний, прозорий приватизаційний процес став би "вхідними воротами" для іноземних стратегічних інвесторів та відновив би довіру до України. Довіру, якої так бракує сьогодні як в Україні, так і світі, і яка давно вже перетворилася в економічну категорію. І тут варто взяти собі за мантру вислів відомого грузинського реформатора Кахи Бендукідзе: "Потрібно продавати все, крім своєї совісті".

Великий інтерес для інвесторів становлять землі сільськогосподарського призначення, які перебувають у відані Мінагрополітики. Держава не стала ефективним менеджером цих активів, тому стратегічно правильно їх приватизувати.

Приватизація Одеського припортового заводу може не тільки стати каталізатором ринку, а й зіграти на руку українському уряду. Як в плані іміджу та додаткових надходжень до бюджету, за умови якщо продаж цього перспективного підприємства відбуватиметься не "кулуарно", а прозоро, на конкурсній основі, з можливістю участі максимальної кількості покупців.

В тому числі не варто боятися приватизації підприємств обороно-промислового комплексу, що є нормою у більшості країн світу.

Сьогодні інвестори скаржаться, що в Україні мало проектів, де можна прорахувати їх коротко та довгострокову економічну вигоду. Падіння споживчого попиту призвело до низької маржинальності інвестицій. З однієї сторони в бізнесу, в тому числі світового, спостерігається надлишок грошей, а з іншої - мало цікавих ліквідних проектів. Як кажуть мені інвестори: прибутковість проектів низька, а ризики залишаються високими.

Чому так? Нестабільність як політична, так і економічна, спричинила невпевненість у завтрашньому дні. Це у свою чергу вплинуло на низьку платоспроможність багатьох сфер нашої економіки. Тому завдання українського уряду стимулювати споживчий попит. Хоча це і не завжди відповідає ринковим законам, але це сьогодні роблять багато держав, і не робити цього - значить бути неконкурентоспроможним.

Крім створення сприятливого інвестклімату, стимулювання попиту, необхідно створювати і точки росту в економіці. Потрібна рука держави, а однієї руки ринку, яка ніби то все відрегулює, не достатньо. Помірковане державне стимулювання принесе користь для економіки.

Максимально швидко, враховуючи обмежені бюджетні кошти, цього можна досягнути завдяки розвитку будівництва. Відтак, зараз варто зосередитися на розбудові інфраструктури та розвитку державних житлових програм, включаючи доступні для молоді кредити. А це у свою чергу робота з бюджетом розвитку, а не бюджетом споживання.

Можна довго вивчати досвід розвинених країн світу, у США, наприклад, споживчий попит стимулюють через фондовий ринок, але кращого мультиплікаційного ефекту, як розвиток будівництва, не отримати. Якщо ми ще рік витратимо на пусті популістські балачки і не приступимо до реальних, вкрай нагальних дій, то жодного позитивного для країни та її громадян результату не буде.

Німеччина сьогодні планує виділяти кошти у вигляді дотацій громадянам на покупку електромобілів тощо. Такого типу програми мають запрацювати і у нас.

Україна поступово входить у відкритий економічний простір, де існує жорстка конкуренція, і вже не стільки за продукти й послуги, скільки за цілі бізнес-моделі, які включають продуктивність праці, яка у нас в рази нижча, ніж в Європі, та енергозатратність, яка також в нас в рази вища. Чим будемо конкурувати? Дешевою робочою силою - довго не вийде. Посткризова економіка буде іншою, більш прагматичною та інноваційною. Тому необхідно створювати конкурентні переваги, які є запорукою успіху. Гайда до роботи - клопіткої, системної, орієнтованої на економічний результат.

Голова Наглядової ради компанії "МТ-Інвест", Заслужений економіст України Мирослав Табахарнюк спеціально для "ДС"