Для тех,
кто не делает
поспешных выводов

Партія "Міллі-Фірка". Як кримські татари просили приєднати Крим до України

Понедельник, 7 Августа 2017, 20:00
Центральна Рада визнала основним суб'єктом самовизначення на півострові саме кримськотатарський народ

Члени ЦК партії: Сейджеліль Хаттатов, Асан Сабрі Айвазов, Челебіджан Челебієв та Джаффер Сейдамет (Бахчисарай, (грудень (листопад) 1917-го)

Сто років тому, 6 - 7 серпня (24 - 25 липня) 1917-го, у Сімферополі відбувся І Кримськотатарський делегатський з'їзд, учасниками якого стали представники низових організацій кримських татар. З'їзд завершив формування організованого кримськотатарського руху, головним презентантом стала партія "Міллі-Фірка" (у перекладі на українську - "Народна партія"). 

Вигляд Сімферополя у 1917-му

Повалення самодержавства спричинило бурхливе розгортання національного руху по всій території імперії. Не стояв осторонь і Крим, де ще в березні почали створюватися різноманітні національні об'єднання. З усіх національних рухів найвпливовішою силою були кримські татари, які зайнялися організацією власної політичної сили. 25 (12) березня в Сімферополі був створений Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком). Він складався з 50 осіб на чолі з комісаром Духовного правління муфтієм Челібіджаном Челебієвим, який нещодавно став першим народно обраним керівником мусульман Криму. Мусвиконком виконував роль вищого органу кримських татар, тобто сфокусував у своїй діяльності релігійну, духовну, економічну і політичну сфери життя всього народу. Також досить активно кримські татари брали участь у загальноросійських з'їздах мусульман. Так, наприклад, у травні для участі в роботі І Загальноросійського мусульманського з'їзду до Москви приїжджала делегація кримських татар, а через місяць інша кримськотатарська делегація завітала до Казані, де відбувся ІІ Загальноросійський мусульманський з'їзд.

Перший народнообраний муфтій Криму Челебіджан Челебієв

Навесні та влітку в Криму була створена розгалужена мережа низових органів Мусвиконкому - 124 міських, повітових і волосних виконкомів, а також комітетів жінок та молоді. Центральними друкованими органами Мусвиконкому стали газети "Міллет" ("Нація") та тижневик "Голос татар".

Делегати І Всеросійського мусульманського з'їзду

Четвертого серпня (22 липня) 1917-го в газеті "Голос татар" був надрукований документ під назвою "Політична програма татарської демократії". Він складався з дев'яти промовистих пунктів. Перш за все, програма передбачала створення татарської національно-культурної автономної федеративної республіки у складі єдиної федеративної демократичної держави. Проголошувався курс на скасування всіх станових привілеїв та зрівняння у правах усіх національностей. Особливо підкреслювалося, що вся земля та так званий вакуфний фонд мають бути передані татарам, які працюють. У вакуфному фонді накопичувався прибуток, отриманий з земель, майна та особистих грошових внесків, переданих татарськими мешканцями півострова. Вакуфний фонд завжди спрямувався на благодійництво. 

Окремим пунктом йшлося про організацію на півострові особливих суто татарських національних військових частин - так званих татарських ескадронів. Наприкінці документу містився заклик якнайшвидше скликати Всеросійські Установчі збори, які повинні були законодавчо закріпити за татарами вищеназвані вимоги. Також татари запевняли Тимчасовий уряд в тому, що татарський народ буде всебічно підтримувати центральну владу у виконанні всіх його заходів, спрямованих "на закріплення в країні законності". Адже, як зазначалося у документі, "саме Тимчасовий уряд й повинен був стояти на сторожі всіх загальнодержавних інтересів".

Вхідний квіток на засідання І Всеросійського мусульманського з'їзду

У липні 1917-го до півострова докотилася звістка про збройне зіткнення на вулицях Петрограда. Це призвело до того, що губернський комісар Тимчасового уряду Ніколай Богданов вирішив посилити тиск на лідерів різноманітних політичних партій та організацій й навіть заарештувати тих, кого вважав небезпечними для збереження спокою в Сімферополі. Особливо небезпечним виглядав Челебіджан Челебієв, який гіпотетично міг би закликати татарські частини виступити проти Тимчасового уряду. Вранці 5 серпня (23 липня) силами сімферопольської контррозвідки Челебієва заарештували і перевезли до Севастополя.

Арешт муфтія викликав серед кримських татар величезне обурення й спричинив до організованого виступу проти органів Тимчасового уряду, котрі розмішувалися на півострові. Фактично, дії місцевої влади призвели до того самого виступу, якого вона хотіла уникнути.

Величезний натовп кримських татар оточив будинок тюрми з вимогами звільнити першого народно обраного муфтія Криму. Оскільки Челебієва у в'язниці не було, тюремна адміністрація відмовилася видати "злочинця" натовпу. Представники всіх 124 осередків Мусвиконку отримали наказ негайно їхати до столиці, де повинен був відбутися екстрений з'їзд кримськотатарських організацій.

Саме у Сімферополі 6 - 7 серпня (24 - 25 липня) 1917-го відбувся І Кримськотатарський делегатський з'їзд. Робота з'їзду була спрямована на узгодження співпраці органів міських та волосних відділень Мусвиконкому з демократичними та соціалістичними партіями. Наголошувалось на бажанні налагодити тісну співпрацю з Центральною Радою та Тимчасовим урядом. Адже налякані вибухом татарського незадоволення представники Тимчасового уряду в Таврійській губернії скасували наказ про арешт та звільнили заарештованого Челебієва.

Наміри щодо співробітництва з Центральною Радою були підкріплені офіційною делегацією, котру на початку серпня (наприкінці липня) Мусвиконком надіслав до Києва. Один з керівників руху Джаффер Сейдамет у власних споминах досить відверто описав той візит. Він констатував, що "анархія, котра оточувала нас з усіх боків, промовисто доказувала нам безпідставність наших намірів зберегти країну на договірній основі з росіянами, з російською владою. Це поставило нас перед необхідністю більш поглибленого вивчення національного руху українців".

Депутація кримських татар до Центральної Ради

До Києва поїхали керівники Мусвиконкому Джаффер Сейдамет та Амет Озенбашли. Вони зустрілись із головою Центральної Ради М.Грушевським, секретарем міжнаціональних справ О.Шульгіним, та головою Генерального секретаріату В.Винниченком й С.Петлюрою, брали участь у засіданнях Центральної Ради. Сейдамет був у захваті від постаті Грушевського, який "викликав подив та захоплення власною невтомимою діяльністю, знанням історії, стратегічним мисленням: він краще за інших міг поставити мету устремлінь й визначити найкороткіший шлях до неї". Підсумки поїздки кримських татар до Києва були викладені 11 серпня (29 липня) у газеті "Голос татар".

Перша сторінка газети "Голос татар" - органу Мусвиконкому

Делегація подала представникам Центральної Ради декілька записок. У першій, між іншим, висловлювалося прохання про підтримку їхнього прагнення до встановлення на півострові автономії і побажання щодо приєднання Криму до України. Центральній Раді також була представлена записка про створення на півострові мусульманського війська.
В Українській Центральній Раді на той час домінували політичні сили федералістського напряму. Обговоривши пропозиції мусульман щодо автономії, Генеральний секретаріат визнав небажаним порушувати це питання перед центральним урядом до вирішення питання про подальшу долю територіальної автономії для самої України. Підсумком зустрічі стало те, що Центральна Рада визнала основним суб'єктом самовизначення в Криму саме кримськотатарський народ.

Проте найважнішим наслідком І Кримськотатарського делегатського з'їзду стало офіційне ухвалення Першої програми "Міллі-Фірка". Ця партія поступово оформлювалась з весни 1917-го та діяла у тісному зв'язку з Мусвиконкомом - дослідники досі висловлюють різні думки щодо початку суто партійної діяльності в середовищі кримських татар. У липні 1917-го кістяк партії склався остаточно. За даними тогочасної преси чисельність партії становила майже 60 тисяч осіб. Навіть якщо ця цифра й була перебільшеною, "Міллі-Фірка" ставала впливовою силою, з якою треба було рахуватися іншим політичним партіям, що діяли на півострові.

До першого складу ЦК партії "Міллі-Фірка" увійшли Челебіджан Челебієв, Джаффер Сейдамет, Асан-Сабрі Айвазов, Сеітджеліль Хаттатов, Амет Озенбашли, Джаффер Аблаєв, Абдул Хільмі (Ільмі). "Міллі-Фірка" поставила собі за завдання створення національно-культурної автономної Кримської державності.

Один з членів ЦК "Міллі-Фірка" Амет Озенбашли

Ухвалена на з'їзді Перша програма партії складалася з чотирьох частин - "Національно-правова область", "Про образ правління й громадянський обов'язок", "Про захист батьківщини та Держави" й "Аграрне та економічне питання".

Програма проголошувала демократичні цінності, висловлювала підтримку Тимчасовому уряду та відстоювала ідеї якнайшвидшого скликання Всеросійських Установчих зборів, котрі повинні були проголосити створення демократичної республіки. Що стосується державного устрою майбутньої країни, то, на думку авторів програми, нова держава мала стати демократичною федерацією, де народи та мови мали б рівні права. В преамбулі програми зазначалося, що майбутня країна повинна стати демократичною федерацією національностей, а кожна з народностей, які мешкають в ній, мати національну автономію. Далі в програмі було сказано: "Партія вимагає створення в Криму дійсно народної республіки в широкому смислі свободи дій всіх націй, які населяють Крим, як в національному, так й в культурному відносинах".

Федеративна структура держави передбачала свободу самовизначення автономних областей, котрі входили до неї, введення на території кожної з областей діловодства на рідній мові в адміністративних, культурних та релігійних установах. Водночас громадяни, які не належали до корінного народу, мали одержати такі ж самі права, які кримськотатарська партія вимагала для татар. Проголошувалося парламентське правління та необхідність загальнонародного референдуму для прийняття майбутньої конституції нової держави.

Групове фото членів І Курултаю (грудень (листопад) 1917-го)

Програма передбачала надання населенню права на безкоштовну загальну обов'язкову освіту, рівність всіх громадян перед законом та загальне рівне, пряме, таємне голосування на виборах для тих, кому виповнилося 20 років, свободу совісті та віросповідань, зібрань, свободу друку. Мали бути скасовані обмеження на розселення територією Росії (так звана "межа осілості"), обов'язковість отримання паспорту для від'їзду закордон та усі станові привілеї.

Заводи й фабрики Криму мали бути переданими у власність трудящих, прибуток, який вони надавали, потрібно було розподіляти між тими, хто на них працював. Земельне питання вирішувалося соціалізацією господарчих територій -земля мала переходити у власність селян без будь-якої виплати колишнім власникам. Так само до народних громад передавалося й все вакуфне майно.

З весни 1917-го на Кримському півострові повним ходом йшла підготовка до виборів до Установчих зборів. Проте поступовий розвиток демократичних перетворень був порушений звісткою про осінній більшовицький переворот. Всі партії та національні рухи, окрім більшовицької, виступили проти ескалації насилля в країні. У підсумку "Міллі-Фірка" ухвалила рішення сформувати на півострові власній орган державної влади і 9 грудня 1917-го у Бахчисараї розпочав свою роботу Курултай - Установчі збори кримськотатарського народу.

О других событиях украинской революции 1917-1921 годов читайте в нашем спецпроекте