Государство

Байден готовий злити Яценюка

Для керівництва США найважливіше не допустити в Україні концентрації влади в одних руках. Якщо прем’єр не може дати Вашингтону відповідних гарантій, його змінять на будь-кого іншого, впевненого у своїх силах

Фото: rbc.ua

Підготовка візиту віце-президента США Джо Байдена до Києва була страшилкою, якою громадські активісти та деякі депутати лякали і Банкову, і Грушевського протягом останніх кількох тижнів. І ось представник американської влади в Україні і, тепер, за підсумками його приїзду в нашій країні очікуються кадрові рішення на найвищому рівні. Те, що Вашингтон, як основний союзник Києва у війні з Росією, може собі дозволити вимагати таких поступок, цілком очевидно. Інша справа – критерії оцінки Байденом поточної ситуації в Україні, відповідно до яких і будуть дані відповідні рекомендації. Попри поширені переконання більшості, це аж ніяк не провалена боротьба з корупцією, а можлива втрата прем'єром впливу, що буде сприяти швидкому зміцненню президентської влади. Поки у Яценюка є впливова фракція у Верховній Раді, він цілком влаштовує Штати. Принаймні до того моменту, поки іншій претендент не доведе свою впливовість.

Навколо приїзду Джо Байдена в Україну останнім часом ходило чимало міфів. Одні експерти стверджували, що представник Вашингтону їде відстоювати позиції Арсенія Яценюка, як єдиного вітчизняного чиновника, якому США можуть довірити свої гроші та кредити МВФ. Інші ж заявляли, що Арсенія Петровича чекає виклик на килим, публічне четвертування за провал реформ і корупцію. Однак, обидві ці версії занадто ідеалістичні. Насправді ж позиція США щодо організації і результатів діяльності влади в Україні зводиться до однієї ключової вимоги – більше ніякої концентрації влади в одних руках. Таким чином, питання прізвища очільника Кабінету міністрів для Вашингтону є другорядним. Головне, щоб у владних коридорах залишалась система противаг. І, що найпарадоксальніше, для команди американського президента на тому ж другорядному рівні знаходиться і проблема корупції в нашій державі. 

Яскравим тому прикладом є заява того ж таки Джо Байдена, яку він зробив два місяці тому. Зокрема, віце-президент США відзначив "важливий прогрес, якого вдалося досягнути в області боротьби з корупцією президенту Петру Порошенку і прем'єр-міністру Арсенію Яценюку". Більше того, оприлюднюючи цю заяву прес-секретар Байдена Стівен Спектор заперечив чутки про те, що Держдеп нібито показав "жовту картку" українським лідерам. Звичайно, на фоні цієї заяви звучали й не такі приємні для нашої влади одкровення представників Заходу. Однак, згаданий спіч Байдена є показовим і він чітко демонструє, наскільки насправді неважливою є корупційна тема для США у випадку України.

Ключовою вимогою, яку зараз висуває США до України, є унеможливлення формування авторитаризму в країні. Що для цього потрібно? В першу чергу не допустити, щоб президент і прем'єр були представниками однієї команди

Зрештою, такою була позиція Вашингтону щодо Києва завжди. Зокрема, такі ж реверанси США відвішував колись другому президенту України Леоніду Кучмі допоки той не почав організовувати референдум за урізання повноважень Верховної Ради та не вирішив зробити своїм наступником Віктора Януковича. Іншими словами – поки Кучма не зробив ставку на побудову в країні авторитарного режиму. І президентський досвід Януковича в період з 2010 по 2014 роки показав, що в США не помилилися, адже авторитаризм в Україні з колись з примарної загрози став реальністю. Звичайно, прямо порівнювати Петра Порошенка і його попередника в схильності до авторитарних методів правління не можна. Але ключові кадрові рішення, а також деякі приклади взаємодії Банкової та Верховної Ради наводять керівництво США на деякі неприємні висновки. Отже у Вашингтоні прагнуть зберегти існуючу систему противаг.

Що для цього потрібно? В першу чергу не допустити, щоб президент і прем'єр були представниками однієї команди. Зараз Арсеній Яценюк представляє у владі конкуруючу до "БПП "Солідарність" силу – "Народний фронт", що робить його тією самою противагою президенту. Однак після втрати цією партією будь-яких електоральних перспектив з'явилась загроза, що прем'єр вже не зможе ефективно протистояти Банковій. Поки що реальної альтернативи Яценюку немає, але Вашингтон напевне буде шукати "запасний варіант". І його влаштує будь-який прем'єр, що доведе свою спроможність бути адекватною опозицією президенту. Звичайно, в даному випадку не йдеться про "Опозиційний блок". В ідеалі для американців такою опозицією могла б стати команда колишнього керівника СБУ Валентина Наливайченка чи глави Одеської ОДА Михаїла Саакашвілі. Але обидві персони в жодному разі не влаштують Петра Порошенка, тоді як Штати налаштовані на пошук компромісу.

Так що зараз основною умовою, яку безумовно висуватиме Джо Байден, стане призначення зрозумілих США кадрів на ключові посади в силових органах. І тут, в першу чергу, мова йде про відставку Віктора Шокіна з посади керівника Генпрокуратури, який є прямою креатурою Петра Порошенка. Власне, призначення президентом на головні державні посади людей, які готові виконувати будь-яку волю свого боса – це те, що зараз найбільше дратує керівництво США. Петро Порошенко звик у всьому покладатися тільки на себе та на найближчих людей. Він прагне за все відповідати сам, звідси і народжуються міфи та чутки про нових сірих кардиналів та кураторів тих чи інших напрямків чи регіонів, про яких розповідають його опоненти. І за прикладом не потрібно далеко ходити. Так, сьогодні, приміром, глава держави скликає засідання Ради реформ, яка має обговорити проект бюджету на 2016 рік, що вже саме по собі викликає подив. Адже, який сенс в такому обговоренні, якщо розробкою проекту головного фінансового документу країни займається уряд та бюджетний комітет Верховної Ради. Однак, Порошенко думає інакше, чим і дає підстави для зародження в керівництва США підозр щодо схильності до формування одноосібної системи управління країною.