Чи відділиться Галичина після Донбасу
Окрім серйозних фінансових та адміністративних проблем, які створить Україні введення спеціального статусу для Донбасу, в прийнятому сьогодні законі криється ще й серйозна політична пастка. Адже Петру Порошенко буде дуже важко пояснити мільйонам українців, чому вони повинні утримувати російських терористів. На фоні ж урізання соціальних виплат, росту цін і безробіття це неминуче викличе спочатку "кухонне", а пізніше і всенародне обурення.
Лідером цього протестного руху може стати Львів, як традиційно найбільш заполітизований та активний регіон. Тим більше, що такі настрої вигідно підігрівати і "Свободі", яка все ще контролює значну частину західної України, і "Батьківщині", для якої вдала нагода приростити рейтинг партії. В результаті, популярне колись серед "регіоналів" гасло "Донбас кормит Украину" невдовзі може змінитися новим - "Галичина не буде утримувати Донбас".
Тут слід нагадати, що популярний колись в Донецьку міф про те, що цей регіон годує всю Україну був придуманий російськими політтехнологами, які працювали в команді Віктора Януковича, ще в 2004 році. Це був один з елементів тодішньої виборчої стратегії "синьо-білих", направлений на розкол країни. І, як показав досвід, саме розкол є одним з найкращих мобілізуючих факторів для виборців. Адже, наявність ненависного опонента в іншій частині країни, змушує навіть пасивних колись громадян йти до дільниць і голосувати за "своїх".
Гасло "Донбас годує Україну" проходило червоною ниткою і через всі наступні виборчі кампанії "регіоналів", як, зрештою, і загалом через всю їхню риторику. Разом з мантрами про "трудолюбивый народ Донбасса" і "коліна", на які "ніхто і ніколи не покладе цей регіон". А перший урожай з посіяних в 2004 році російськими технологами зерен зійшли в березні цього року, коли були створені "ДНР" та "ЛНР".
Однак, кількамісячна війна на Донбасі звела нанівець "годувальний статус" цієї частини України, оскільки більшість підприємств регіону зруйновані, або вивезені в Росію, інфраструктура серйозно пошкоджена або знищена вщент, а найкращі кадри починають виїжджати в інші області. Однак, запущена 10 років тому технологія може спрацювати і зараз, але вже на іншому кінці держави – в Галичині. Власне, саме на це і сподівався Владімір Путін, зусиллями якого скандальний закон про спеціальний статус "частини Донецької та Луганської областей" сьогодні був прийнятий у Верховній Раді.
Те як працюватиме технологія, вже видно по першій хвилі обурення, яка прокотилася соціальними мережами. Більшість громадян цілком справедливо запитують у влади, чому та погодилась на такі умови і чому вони, як платники податків, повинні утримувати терористів, винних в убивстві тисяч наших солдат та мирних мешканців. Однак, президентська команда не поспішає давати відповіді, прикрившись, натомість, святкуванням ратифікації угоди про асоціацію з ЄС. Відтак, невдоволення громадськості буде тільки наростати, що може суттєво зіпсувати Петру Порошенку електоральну карту країни до виборів. І першою, хто може висловити свій протест через введення спеціального статусу для Донбасу, буде Галичина, яка вже заплатила Донбасу сотнями життів своїх бійців та мільйонами гривень, спрямованих на підтримку армії.
Немає сумнівів, що цю тему підхопить партія "Свобода", яка зараз перебуває на межі прохідного 5% бар"єру на виборах в Раду. Це видно по тому, як депутати від цієї політичної сили демонстративно не голосували за скандальний закон, піднявши вгору руки зі своїми електронними картками. І саме на цьому вони будуть будувати свою агітаційну роботу, оскільки інших, настільки ж резонансних тем, у них просто немає. Відтак, стараннями "свободівців" обурення галичан перспективою "утримання Донбасу" буде тільки рости. Що тільки гратиме на руку Кремля, який мріє утворити нову лінію розколу в Україні.
Тут доречно буде згадати про роль "Свободи", яку вона вже зіграла минулого року для російського "Газпрому" в тій таки Галичині, коли виступила проти розробки сланцевих родовищ газу. Тоді соратники Олега Тягнибока показово турбувалися про екологію краю, але натомість зіграли проти енергетичної незалежності України в угоду Москві.
Крім "свободівців" радикальні настрої в західних областях буде підігрівати і "Батьківщина", якій також потрібно чіплятися за скандали, щоб покращити своє електоральне становище перед виборами. Зрештою, невдоволення західняків вирішенням питання Донбасу, це ще й сприятливий момент, щоб розкручувати тему необхідності вступу України до НАТО, яка зараз є основою агітаційної кампанії команди Юлії Тимошенко.
Результатом такої діяльності може стати виникнення серйозного протестного руху в Галичині за урізання фінансування підконтрольним терористам територіям сходу України. Тим більше, якщо до кінця цього року, що цілком вірогідно, не буде введений безвізовий режим з ЄС, як це обіцяв Петро Порошенко та Арсеній Яценюк. Адже для багатьох західників угода про асоціацію з Євросоюзом асоціюється саме з цим пунктом. Погіршення ж фінансового становища для десятків тисяч заробітчан з цього регіону зробить це питання ще більш актуальним. Оскільки провал з безвізовим режимом вони цілком закономірно будуть пов"зувати з "спеціальним статусом Донбасу". Тому, вже за кілька місяців проблема сходу України може доповнитись обуренням заходу про те, що вони не хочуть годувати Донбас. І одним поганим миром з "ДНР", "ЛНР" та Росією, за відсутності кардинальних управлінських та фінансово-економічних реформ в країні, Петру Порошенко буде дедалі важче стримувати невдоволення суспільства.
На це і розраховує команда Путіна, сподіваючись, що тепер вже Галичина захоче відділятися від Донбасу, послабляючи, тим самим позиції Києва. А за таких умов Кремлю буде значно простіше планувати своє подальше просування до Криму, а після цього, можливо, і на столицю України. Тому, протиснутий Порошенком сьогодні в парламенті скандальний закон – це лише тактичний успіх, який має наблизити Путіна до стратегічної перемоги. Але чи розуміє це наш президент? Це буде видно по тому, як він виконуватиме прийнятий документ.
