Государство

Чи зможе Меркель нагнути Порошенка

2 жовтня у Парижі відбудеться чергова зустріч у "нормандському форматі". Під час якої, що не виключено, Мекель й Олланд намагатимуться протиснути якийсь модернізований "план Мореля"

Фото: bundeskanzlerin.de

Протягом останніх днів відбулися події, які дають підстави припускати, що у Парижі Петрові Порошенку доведеться зіткнутися з намаганнями лідерів Німеччини і Франції заморожувати конфлікт на сході України не за нашими правилами.

По-перше, після зустрічі Барака Обами й Володимира Путіна стало зрозуміло, що американці погодилися з бажанням Росії втримати Башара Асада при владі ще певний час. Ні про який обмін України на Сирію не йдеться, проте Путіну вдалося продемонструвати Заходу, що він готовий до поступок у вирішенні українського конфлікту в разі, якщо Асад ще трохи покерує Сирією. Точніше, тим, що від неї лишилося. Разом з тим сьогоднішній дозвіл Ради Федерації РФ на участь російських військових за межами Росії свідчить про те, що Путін планує надовго застрягти в Сирії.    

По-друге, учора у Мінську підписали угоду про відведення з лінії зіткнення на Донбасі озброєння, калібром до 100 мм. Таким чином Кремль ніби як виконує свою частину обіцянок. Ніби як, тому що вирішення конфлікту на українському сході там бачать кардинально інакше, аніж в Києві. Зокрема, там хочуть спочатку місцеві вибори на окупованих територіях, а потім повернення контролю за кордоном. Простіше кажучи, конфлікт має бути заморожений таким чином, щоб Україну зв'язати по руках і ногах. Ніякого НАТО, ніякого Євросоюзу, ніякого економічного поступу.

Порошенко має у Парижі стояти на трьох китах: відновлення нашого контролю на кордоні з Росією, недопущення до виборів осіб, які займалися терористичною діяльністю, і проведення виборів за українським законодавством

Такий план невигідний Києву, тому у Парижі Порошенку доведеться перетворитися на непорушну глибу. Жодних поступок, які переглядають суть Мінських угод, не повинно бути. Якщо Україну схилятимуть погодитися на місцеві вибори без нашого контролю за їхнім перебігом, дата їх проведення сенсу немає. Не виключено, що Києву будуть нав'язувати дату 21 лютого наступного року, яку озвучив терорист-перемовник з "ЛНР" Дейнего. Проте це не вирішення проблеми, а її відтермінування.

Порошенко має у Парижі стояти на трьох китах: відновлення нашого контролю на кордоні з Росією, недопущення до виборів осіб, які займалися терористичною діяльністю, і проведення виборів за українським законодавством та за участю українських партій, а не місцевих сепаратистських об'єднань. Будь-які інші варіанти неприйнятні для України, навіть якщо їх Меркель озвучуватиме з добрими намірами.