Государство

Чи зможуть Тимошенко, Ляшко і Льовочкін дотиснути дочасні вибори

Парламент тричі провалив постанову про відставку Валерія Вощевського. Не тому, що у нього значна група підтримки серед депутатів, а тому, що в Раді виникла критична маса бажаючих йти на перевибори. Така собі "нова опозиція"

Фото: newsprolife.com.ua

Виступаючи перед депутатами, віце-прем'єр Вощевський звинуватив уряд у тому, що він не контролює ситуацію в енергетиці. За словами висуванця за квотою "радикалів", "у локомотива, який називається урядом, два машиністи - один на Банковій, інший - на Грушевського". На доказ своїх слів урядовець навів конфлікт між прем'єром Яценюком та міністром ПЕК Демчишин. На думку Вощевського, нинішній уряд потрібно відправити у відставку і дати можливість прем'єру обрати собі міністрів. Проте його слова звучать як ведмежа послуга Яценюку, чия фракція разом із "БПП" цементує коаліцію.

Наразі, тема відставки уряду, яку качають і "радикали", і "Батьківщина", тільки у Тимошенко інші вимоги, вона підняла на свої стяги тему "дешевого українського газу" і "злочинних тарифів", це лише фон. Парламентським фрондистам "труп" прем'єра не потрібен, адже поки Арсеній Петрович на чолі уряду, є на кого вішати всіх собак. Дуже схоже на те, що кінцевою метою нової опозиції, яка чітко сформувалася в Раді з фракцій "Опозиційного боку", інших екс-"регіоналів" з дрібних парламентських груп, "ляшківців" і "тимошенківців", є не повалення Яценюка, а тиск задля дочасних виборів мінімум парламенту, максимум - і парламенту, і Президента. Десь на наступну осінь. "Самопоміч" поки що утримується від відвертої фронди, але вхід цієї політсили в клінч - справа часу.

Помилково вважати, що сьогоднішні баталії в Раді - це виключно піар перед місцевими виборами. Насправді, місцеві вибори нічого в державі не вирішують. Переважна більшість партій розглядає їх як гарну нагоду завести своїх людей до місцевих рад, щоб отримати опору або адмінресурс для парламентських виборів. Крім того, свої депутати, навіть коли їх буде небагато, але це будуть активні фігури, зможуть перетворити місцеві ради на поле битви. Простіше кажучи, проблема не в тому, щоб обрати місцевих представників громад, а в тому, щоб запустити новообрані ради. Тут можна погодитися з експертами, які пророкують вибухонебезпечні процеси в радах місцевого рівня. Там з боями обиратимуть секретарів, виноситимуть вотум недовіри "не тим" мерам або ж вимагатимуть від Києва відкликати незручних голів адміністрацій.

Помилково вважати, що сьогоднішні баталії в Раді - це виключно піар перед місцевими виборами. Переважна більшість партій розглядає їх як гарну нагоду завести своїх людей до місцевих рад, щоб отримати опору або адмінресурс для парламентських виборів

Проте, повернемося до перипетій у нинішньому парламенті. Існує значний ризик, що коаліція якщо і не розвалиться повністю, то буде ситуативною. А це означає, що урядові законопроекти - зміни до податкового і бюджетного кодексу, які необхідні для запуску процесу децентралізації, законопроект, який дасть можливість підвищити соцстандарти, проект держбюджету на 2016 рік і т.п. - можуть стати жертвами політичних міжусобиць. Приміром, фракціям-фрондистам невигідно підтримувати підвищення соцстандартів, адже на цій темі на виборах піаритиметься президентська "Солідарність". Як ці фракції пояснять своє не голосування? Дуже просто: вимагаємо підвищити не на 100 чи 300 гривень, а зразу на тисячу. Дарма, що це неможливо, головне, що популізм сприймається виборцями.

І, останнє. У фракції "БПП" запропонували зробити "передвиборну паузу" в роботі Ради до 25 жовтня. Все одно реальної законодавчої діяльності в парламенті немає. Можливо, це стало б тимчасовим виходом із ситуації. Проте проблема значно глибша: взяти паузу на всі п'ять років каденції Верховна Рада не може.