Государство

Чим закінчиться антикорупційний шантаж Порошенка з боку ЄС

Західні кредитори готують серію потужних ударів по Банковій з тим, щоб змусити українську владу нарешті взятися за повноцінну і системну боротьбу з корупцією

МЗС і Генпрокуратура розпочали інституційну війну навколо виконання нашою державою плану дій для отримання безвізового режиму. Причина в конфлікту - лист Павла Клімкіна до офісу Віктора Шокіна з вимогою замінити чотирьох представників ГПУ в комісії з обрання антикорупційного прокурора, оскільки "вони не мають довіри в суспільстві". Відповідне прохання в особистій розмові з генпрокурором нещодавно озвучив і посол Євросоюзу в Україні Ян Томбінський. Однак Шокін відповів відмовою і погрозами. За версією МЗС реакція керівництва ГПУ може коштувати Україні безвізового режиму, але ситуація, насправді значно серйозніша. Адже, судячи з усього, ЄС розпочинає відкритий шантаж Києва: або реформи і боротьба з корупцією, або припинення кредитування. 

Цей конфлікт поділив вітчизняне експертне середовище на два протилежні табори. Одні вважають, що реакція Віктора Шокіна, який відмовився звільняти 4 своїх колег з комісії по відбору антикорупційного прокурора до НАБУ цілком логічна. Мовляв, закон чітко прописує повноваження глави ГПУ і там не згадується про те, що він має узгоджувати свою кадрову політику з керівництвом ЄС. Іншими словами, Шокін зробив правильно, що нагадав МЗС і послу Брюселю в Україні про те, що іноземні громадяни не мають права втручатися у внутрішні проблеми країни. Інша ж частина експертів стала на сторону МЗС і ЄС, оскільки вважає, що, по-перше, своєю бездіяльністю Шокін і так давно заслужив відставку, а, по-друге, Україна ще має дякувати Заходу за потужну фінансову підтримку та корисні поради, особливо якщо це стосується боротьби з корупцією.

Звичайно, ті й інші мають рацію. Але найцікавіше в цій історії те, чим вона в результаті закінчиться. "ДС" бачить такі три варіанти подальшого розвитку подій.

Сценарій №1. Є висока ймовірність того, що сьогодні-завтра Віктору Шокіну зателефонує президент України і уклінно попросить виконати вимогу ЄС. Тим більше, що не так давно генпрокурор вже зіпсував настрій главі державі, коли заявив на одній з нарад, що у європейців немає жодних претензій до антикорупційних потуг його відомства, а потім виявилося, що це неправда. На користь такого сценарію свідчить і позитивний досвід звільнення скандального колишнього зама Шокіна – Володимира Гузира, який прославився захистом своїх колег-корупціонерів. Але може бути й так, що Віктор Шокін замінить не всіх чотирьох представників ГПУ в комісії з обрання антикорупційного прокурора, а лише 1 чи двох. Але і це стане достатнім приводом для нього, щоб заявити ЄС, мовляв я готовий іти на поступки. І навіть такий маневр може дещо понизити градус конфлікту. Хоча і не вирішить саму проблему.

Сценарій №2. Не виключено, що Банкова відреагує на конфлікт прямо протилежним чином – буде ігнорувати його ще кілька днів, поки не розпочнеться процедура відбору кандидатів на посаду антикорупційного прокурора. А вже тоді президент виступить з заявою про те, що він бере на особистий контроль дотримання всіх вимог і законів при проведенні цього конкурсу. Такий хід також здатен зняти напругу в цій ситуації. Але, швидше за все, найближчим часом посол ЄС, або хтось з представників МВФ чи держдепу США попросять Банкову про зустріч, де буде висловлена відверта і чітка позиція по необхідності заміни керівництва Генпрокуратури. 

Шокін та інші високопосадовці можуть скільки завгодно кивати на закони, які прописують їх повноваження, але вони повинні розуміти, що їх крісла невдовзі можуть стати розмінною монетою в торгах Банкової з міжнародними кредиторами

Сценарій №3. Судячи з відповіді Віктора Шокіна, яку він надіслав в МЗС, генпрокурор розглядає можливість відкриття кримінального провадження щодо підриву авторитету його відомства. Цілком вірогідно, що генпрокурор піде на цей крок, а Банкова вчасно його не зупинить. Звичайно це приведе до поширення конфлікту між МЗС та ГПУ на парламент, де активізується процес збору підписів за відставку Шокіна. Також при такому розвитку подій слід чекати миттєвої реакції керівництва ЄС, США та МВФ, які прямо пригрозять керівництву країни у припиненні фінансової допомоги, якщо Банкова не наведе лад в ГПУ. 

Але яким би з трьох сценаріїв не розвивались подальші події і незалежно від того, як гаситиме пожежу конфлікту глава держави, очевидно одне – Захід втомився від порожніх слів і вже прямо вимагає дій. В першу чергу – це початок реальної боротьби з корупцією і негайний початок реформування прокуратури, судів та правоохоронних органів загалом. І вимога посла ЄС про заміну чотирьох представників ГПУ в конкурсній комісії по обранню антикорупційного прокурора вже далеко не перша жовта картка, яку показують західні партнери Україні. 

Так, ще у вересні посол США Джефрі Пайєт, виступаючи на фінансовому форумі в Одессі, прямо заявив, що Генеральна прокуратура відмовляється боротися з внутрішньою корупцією, що підриває реформи, які проводить українська влада. Тоді Пайєт прямо назвав ГПУ головною перешкодою реформ. А буквально учора міністр торгівлі США Пенні Пріцкер відзначила, що Україна лише тоді отримає кредитні гарантії Вашингтону на $1 млрд, коли почне антикорупційні реформи. Більш грубого "натяку" уявити годі. Захід вже чітко дає зрозуміти Києву: зранку реформи, ввечері гроші. І таких нагадувань в купі з відвертим шантажем ставатиме з кожним наступним місяцем бездіяльності дедалі більше.  Відтак, Шокін та інші високопосадовці можуть скільки завгодно кивати на закони, які прописують їх повноваження, але вони повинні розуміти, що їх крісла невдовзі можуть стати розмінною монетою в торгах Банкової з міжнародними кредиторами.