Государство

Чому Порошенко не шукає заміну Парубію

У військових умовах РНБО став апендицитом в системі державної влади, який ні за що не відповідає, але й ліквідувати його поки не можна

Після відставки Андрія Парубія з посади секретаря РНБО минуло вже
більше місяця, але звільнена ним посада досі залишається вакантною.
Прихильники конспірологічних версій могли б розгледіти за цим фактом
якісь підкилимні кадрові ігри президента або його оточення. Але
справжня причина зволікання глави держави з призначенням нового
секретаря цього колегіального органу значно банальніша: Петро
 Порошенко просто не знає, що в умовах війни робити з РНБО. Адже зараз ключову роль в сфері безпеки грає Генеральний штаб та керівництво АТО.
В залученні ж до цієї компанії третього, дорадчого, органу просто не
має сенсу. Ліквідувати ж цю непотрібну структуру, яка тягне з бюджету
мільйони гривень, також не можна, оскільки для цього потрібно
змінювати Конституцію.

Нагадаємо, що в нинішньому вигляді РНБО був створений відповідно до
прийнятої в 1996 році Конституції, на базі Ради оборони України та
Ради національної безпеки і оборони України, які діяли до того при
 адміністрації президента. Перший секретар цієї установи – Володимир
Горбулін зумів перетворити його на потужний аналітичний центр, який
подавав на стіл президенту Леоніду Кучмі різного роду стратегії
розвитку держави. Зокрема, тут писалися військові доктрини України та
 проекти реформування збройних сил
. Також, РНБО розробляло плани економічних реформ. Загалом же, цей орган виконував функцію дорадчого
клубу, в якому час-від-часу, переважно на цілком формальні засідання,
збиралися керівники центральних органів влади, які за посадою входили
в склад РНБО.

В часи президентства Віктора Ющенка і стараннями Петра Порошенка, який був призначений секретарем Ради, це відомство мало не стало другим урядом, отримавши додаткові повноваження в сфері контролю за
 діяльністю центральних органів виконавчої влади. Але, після скандалу з
"любими друзями" і відставкою Порошенка, РНБО знову перетворився на
суто консультаційний орган.
Пізніше, за часів президентства Віктора Янукович, відомство стало таким собі пристанищем для тих, хто тимчасово потрапив у немилість до глави
держави
, як, наприклад, колишній глава МНС Нестор Шуфрич,
віце-прем"єри Володимир Сівкович та Андрій Клюєв.

Одразу після Майдану РНБО відіграло роль цементуючої ланки між
Міноборони, МВС та Генштабом. Що в умовах повної деморалізації та
розбалансованості силових органів влади було дуже корисним та
доречним
. Але зараз, коли в країні вибудувана чітка ієрархія в
керівництві силовим блоком, потреба в РНБО просто відпала. Адже в її
склад входить той же президент і головнокомандувач (голова), керівник
МВС, голова СБУ, міністр оборони, начальник Генштабу, та голова Служби
зовнішньої розвідки, які і так координують свої дії та рішення на
рівні керівництва АТО.

Тому й не дивно, що вся робота РНБО сьогодні звелась до зачитування зведень з фронту та малювання карти АТО. Але і це, судячи з прес-релізів відомства, виходить у нього не дуже добре. Оскільки, дуже часто, оприлюднювана інформація спотворена або банально придумана. Як, наприклад, регулярні і практично однакові дані про те, скільки "Градів" терористів знищено, або про те, що
"ситуація в зоні АТО залишається складною, але контрольованою".

Однак, президент змушений миритися і з цим, оскільки нічого вдіяти з
РНБО зараз просто не може. Адже це орган, влади, функціонування якого
закріплено Конституцією
(ст.. 107), тому ліквідувати його одним
розчерком пера не вийде. Відтак, єдине, що може зробити глава держави
– це не призначати нового секретаря, зменшивши, тим самим, витрати з
державного бюджету на його зарплату. Однак, на фоні загальних витрат,
а це близько 41 млн. грн.. на рік, ця економія буде суто символічною.