Государство

Чому українці показали fu*k вітчизняним політикам

Більшість виборців проігнорували вибори органів місцевого самоврядування, оскільки не бачать в їх кадровому перезавантаженні ніякого сенсу

Фото: galinfo.com.ua

Місцеві вибори-2015 в Україні завершились. І хоча офіційної явки станом на 20-ту годину ще немає, попередні дані свідчать про те, що цього разу активність виборців може виявитись найнижчою за всю історію виборчого процесу в Україні. Власне, такий результат цієї кампанії експерти прогнозували ще за тиждень до голосування, адже вже тоді було зрозуміло, що ці електоральні перегони багато в чому є профанацією. Зокрема, в змаганні ідей кандидатів та партій, якого, за великим рахунком не було. Натомість було змагання нудних  та примітивних політичних слоганів ні про що, було масова міграція колишніх "регіоналів" в нові політичні проекти та підміна місцевих проблем загальнодержавними. Виборці все це чудово бачили і відреагували відповідним чином, показавши у відповідь політикам те, на що ті і заслуговують.

Навіть якщо офіційна явка виборців дотягне до позначки в 50% - кардинально ситуацію це вже не змінить і факт залишиться фактом – половина країни не визнала ці вибори. Для всіх діючих політичних сил в країні це рівнозначно катастрофі. Адже виявилось, що в Україні немає жодної партії, здатної запропонувати якусь цікаву програму розвитку регіонів. Звичайно, в деяких областях можна говорити про винятки, але в масштабах країни ситуація саме така. І це перший основний висновок цих виборів.

Навіть якщо офіційна явка виборців дотягне до позначки в 50% - кардинально ситуацію це вже не змінить і факт залишиться фактом - половина країни не визнала ці вибори. Для всіх діючих політичних сил в країні це рівнозначно катастрофі

Другий – ігнорування ключовими партіями влади та опозиції інтересів громадян. І це ще дуже делікатне визначення. Загалом же партії з першої 5-ки проводили агітаційну кампанію так, ніби йдеться не про перезавантаження місцевих рад, а про вибори нового складу Верховної Ради. Звідси обіцянки про зниження комунальних тарифів ("Батьківщина"), контрактну армію ("УКРОП"), боротьбу з олігархами ("Радикальна партія") і тому подібні загальнодержавні проблеми. Деякі партії обнагліли настільки, що не стали навіть змінювати своїх гасел з часу парламентських виборів. Наприклад, таку тактику обрала "Самопоміч", яка в 2014 році обіцяла "взяти і зробити" і те ж саме повторювала протягом вересня-жовтня. Тобто, політичні сили вирішили особливо не напружуватись, мовляв, виборці і так прийдуть до дільниць і проголосують за відомі з екранів телевізорів обличчя.

Ще одна важлива причина, чому українці проігнорували ці вибори – відсутність будь-яких системних змін в країні. Тут спрацювала банальна логіка: якщо ці жирні коти і злодії при владі нічого не зробили після розстрілу на Майдані "Небесної сотні" і тисяч вбитих у війні на Донбасі, то вже точно вони нічого не робитимуть і після цих виборів. І тут важко щось заперечити. Хоча, можна згадати партію глави уряду Арсенія Яценюка, яка ще рік тому виграла вибори в Раду, а зараз вирішила взагалі не брати участі в кампанії, оскільки її рейтинг дорівнює нулю. І в той же час, члени команди Яценюка в окремих регіонах отримали прохідні місця в списках союзних партій влади. Це щодо питання про відповідальність вітчизняних політиків. Це поняття їм не відоме і не властиве в принципі. 

Звідси і остання причина низької явки виборців - це відсутність якісної політичної чистки після перемоги "Революції гідності". Адже, фактично жоден високопоставленний представник часів режиму Януковича так і не був засуджений. Більше того, десятки і сотні його соратників не тільки не були позбавлені волі за "подвиги" минулого, а й отримали право балотуватися в місцеві ради під прапорами нових політичних проектів, а також під прапорами партій влади. Це спричиняло інформаційні скандали в окремих випадках, але ні до яких кардинальних кадрових висновків не приводило. Звідси і масова апатія наших співгромадян.