Государство

Чому Яценюку інколи краще жувати

Команда прем’єр-міністра робить все можливе, щоб бос завжди був в інформаційному ТОПі, але невиконані главою уряду обіцянки перетворюють ці старання на пусту балаканину

фото: Лента УА

 

Приблизно раз на тиждень, не рахуючи поточних виступів та спічів на різних заходах, керівник Кабінету міністрів виходить на публіку і робить ряд гучних заяв. Цього разу Арсеній Яценюк вступився за бабусь з сигаретами, яких ганяє нова поліція, попросив своїх підлеглих скинутися на армію та пообіцяв, що вже у 2016 році паспорти громадян України замінять на сучасні ID-картки. Таким чином, заявами прем"єра була охоплена чимала аудиторія, але що реально криється за цим та іншими емоційними і красивими спічами, так це створення банального ефекту присутності.

Судячи з виступу Яценюка, він активно моніторить вітчизняні соцмережі, де й переглянув кілька роликів про те, як нова патрульна служба вислуховує істерики представників вуличної незаконної торгівлі в Києві. Звичайно, чутлива душа глави уряду не змогла пройти повз і він оперативно вступився за "бабусь", які загороджують підземні переходи та тротуари, пропонуючи перехожим ті чи інші товари. За версією Яценюка, поліція не повинна займатися наведенням порядку з такою незаконною торгівлею, оскільки "не на це її вчили". Тим самим Арсеній Петрович, свідомо чи ні, наносить шкоду авторитету нових патрулів, фактично, принижуючи їх перед громадянами, яких вони захищають. Забуваючи при цьому, що сам не так давно клявся в тому, що поліція, на відміну від міліції, буде незалежним правоохоронним органом і ніхто не зможе втручатися в її роботу. 

Крім того, такими заявами керівник вищого органу виконавчої влади України демонструє своє невігластво. Адже, в першій статті законопроекту "Про національну поліцію" чітко сказано, що основним завданням поліції є "протидія злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку". А коли торгують на вулицях без дозволу, то це явно непорядок.  

Звичайно, вуличні торгаші побачать в Яценюку свого "Робін Гуда" та захисника, на що той і розраховує. Однак, зважаючи на поточний низький рейтинг прем"єра та високу довіру до поліції, загальний результат таких заяв для очільника уряду може мати суттєвий негативний ефект. Можливо, інформаційні радники бояться доповідати Арсенію Петровичу цей очевидний факт, але йому слід нарешті усвідомити, що коли він натягає на себе маску грізного захисника всіх ображених та обездолених, даючи при цьому доручення на кшталт "розібратися в ситуації протягом трьох днів", то виглядає просто смішним. І це ще м"яко кажучи. 

Нескладно спрогнозувати, що приблизно така ж ситуація складеться і з заміною звичайних паспортів громадян на ID-картки, що Арсеній Петрович запланував на 2016 рік. Адже спочатку виявиться, що не готова відповідна нормативна база, потім довго розроблятимуть зразок нового посвідчення, далі затягнуть з якимись черговими бланками, яких ніколи не вистачає 

Але це не основна помилка штабу Арсенія Яценюка. Такою, безумовно є те, що глава Кабміну регулярно дає обіцянки, забуваючи, що для їх виконання є певний термін. Так було в 2014 році з обіцянкою про те, що безвізовий режим з ЄС запрацює вже у січні 2015 року. Пізніше дед-лайн змістився до травня 2015, потім до листопада, а тепер і взагалі на невизначений термін. Відтак, відповідальність за невиконану обіцянку має нести сам Яценюк, але своєї помилки він, звичайно ж, не визнає. Та й навіщо, адже в країні війна, на яку і можна все списати.

Тому, нескладно спрогнозувати, що приблизно така ж ситуація складеться і з заміною звичайних паспортів громадян на ID-картки, що Арсеній Петрович запланував на 2016 рік. Адже спочатку виявиться, що не готова відповідна нормативна база, потім довго розроблятимуть зразок нового посвідчення, далі затягнуть з якимись черговими бланками, яких ніколи не вистачає тощо. 

Яскравим тому підтвердженням є ще одна сфера – вугільна. Так, у січні цього року Арсеній Яценюк "дав чотири дні на розробку пріоритетного плану реформування вугільної галузі". Минуло три місяці і прем"єр знову доручає, цього разу "представити програму реформування вугільної галузі" на з"їзді шахтарів. Ще через тиждень, він вже "вимагає внести програму на розгляд Кабміну". Реально цей документ поступив на розгляд уряду аж в травні, а наприкінці червня Кабмін забракував його, про що сумно повідомив профільний міністр Володимир Демчишин. Таким чином, було втрачено півроку, і немає ні програми, ні реформ. 

До речі, про реформи. Ще в лютому Арсеній Яценюк пообіцяв організувати на вітчизняних телеканалах широку медійну програму роз"яснення реформ, які проводить його уряд. Минуло чотири місяці, а результату, окрім нудної програми "10 хвилин з прем"єр-міністром Арсенієм Яценюком", знятої у форматі монологу і яку показують кілька телеканалів, також немає.

Не виконав глава уряду, за окремим винятком, і січневу обіцянку провести публічний конкурс на посади керівників 62 найбільших державних компаній, не провів заплановану ще в лютому "повну кадрову заміну всіх територіальних органів виконавчої влади", не повернув з березня до державного бюджету арештовані 1,4 млрд. доларів оточення Віктора Януковича, не розпочав анонсовану "широкомасштабну операцію з боротьби з корупцією на митниці та в податковій" і навіть не добився створення посади віце-прем"єра з питань європейської інтеграції. Але при цьому Арсеній Петрович продовжує роздавати доручення, наказувати, обіцяти та розпоряджатися, стрімко зменшуючи, тим самим, ціну свого слова.