Государство

D.SCRIPTUM Судний день зі скрипом, Еволюція "вивсьоврьотє" та Біля розбитого бареля

Експрес-аналіз суспільної реакції на топові теми сьогоднішнього дня

"Деловая столица" продовжує DIARIO SCRIPTUM (від латинських diario - щоденний та scriptum - текст) або скорочено D.Scriptum. Тут ми розповідадимемо про реакцію суспільства на топові теми дня.

Судний день зі скрипом

Ще відучора в українському сегменті Інтернету за сьогоднішнім позачерговим засіданням Верховної Ради закріпилася назва "Судний день". Адже важливість масового звільнення депутатами тих суддів, котрі відзначилися під час Революції гідності незаконними рішеннями щодо майданівців, не викликало ні в кого сумнівів. Але мало хто міг собі уявити, що ця технічна, в принципі, процедура піде аж із таким скрипом. Коли ж раз за разом рішення про звільнення чергового замареного судді стало не набирати голосів, соцмережі дійшли до справжньої точки кипіння. Іронічно налаштовані користувачі мережі продовжували віджартовуватися, називаючи парламентське видовище "сеансом масового мазохізму". Однак кожної миті стали вже переважати серйозні пости з вимогами встановити норму про позбавлення депутатських мандатів за прогули та абсолютно закономірним діагнозом - ганьба парламентаризму. Зрештою, коли ВР таки звільнила за порушення присяги 29 суддів із запланованих 33-х, емоції потроху уляглися. Але значний осад все ж залишився.

Еволюція "вивсьоврьотє"

Аби не зациклюватися на внутрішньоукраїнському самокопанні, значна частина українського інформпростору мала все одно знайти для себе віддушину. І дуже швидко знайшла, користуючись тотальним "вивсьоврьотє" російської пропаганди та її піддослідних юзерів з приводу вчорашнього публічного висновку голандських слідчих у справі збитого над Донбасом "Боїнга". Кульмінацію стала офіційна заява російського виробника ЗРК "Бук" про те, що з їхнього "продукту" ракету можна випустити випадково "за збігом обставин, поганого обслуговування техніки та неправильних дій екіпажу". Зрозумівши після цієї новини всю сміхотворність російської пропагандистської еволюції, креатив тематичних фотожаб у соцмережах перетворився на нестримну епідемію.

У розбитого бареля

Рішення країн ОПЕК про обмеження світового видобутку нафти українські інтернет-користувачі спочатку сприйняли із серйозним занепокоєнням, бо це може викликати здороження вуглеводнів, а відтак - "нафтовий ренесанс" Кремля. Але коли допитливі facebook-експерти вчиталися в комюніке нафтового картелю уважніше, то виявилось, що ліміт видобутку він встановив лише на наступний місяць, який до того ж відрізняється від поточних обсягів на мізерні величини. Тому всі скільки-небудь адекватні аналітики навіть середньотермінового зростання цін на нафту внаслідок цього, по суті, піар-рішення ОПЕК не передбачають. Звідси і висновок: Путін, як казкова бабуся, й надалі сидітиме "у розбитого бареля". Тобто біля тієї нафтової бочки, яка є одиницею виміру ціни на нафту на всіх біржах світу. І яка останнім часом має стійку тенденцію до протікання.

"Зоря" в манчестерському зеніті

Вся українська футбольна громадськість обговорює в соцмережах сьогоднішній матч луганської "Зорі" в Лізі Європі проти "Манчестер Юнайтед" на легендарному стадіоні "Олд Траффорд". І річ тут зовсім не в оцінках шансів команди, які традиційно різняться, а у спільній думці - це найпрестижніший поєдинок "Зорі" за всю історію цього футбольного клубу. Який після того, як російські терористи віджали у команди і місто Луганськ, і її рідний стадіон "Авангард", не опустився у футбольний ар'єргард, а став, натомість, одним із флагманів українського футболу у всіх відношеннях. До речі, особливе місце займає в інтернет-обговореннях одна цитата з недавнього інтерв'ю головного тренера команди Юрій Вернидуба: "Їхати у російську першість - це немов плюнути на наш прапор. Взагалі права їхати зараз туди і заробляти гроші там ми не маємо". Тому в своєму протистоянні з титулованим "МЮ" луганській "Зорі" бажають лише перемоги.

Ювілей справжнього професора

З приводу сьогоднішніх 150-років з дня народження українського історика та державного діяча Михайла Грушевського дискусії у соцмережах точилися лише навколо політичної діяльності ювіляра - на чолі Центральної Ради. А ось системність та важливість для нащадків наукового доробку Грушевського ніхто під сумнів не ставив. Одним словом, його характеристика як історика однозначна - справжній професор. У зв'язку з чим Інтернетом навіть став гуляти доволі бородатий анекдот:
- Вікторе Федоровичу, цинічні бандери хочуть позбавити вас звання "професор"!
- Та нехай подавляться - народного звання "ПроФФесор" у мене ніхто не забере!
А в інтернет-колах українських істориків відбувся справжній конкурс на звання кращого привітання Михайла Сергійовича з днем народження.