Для тех,
кто не делает
поспешных выводов

Демарш наглядової ради "Нафтогазу". Що все це означає

Среда, 20 Сентября 2017, 17:15
Керівник НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв розпочинає свій політичний проект, і старт на конфлікті «реформатора» з «урядом ретроградів» — більш ніж вдала задумка

Фото: УНИАН

Хто пішов мовчки?

Сьогодні два члени наглядової ради НАК "Нафтогаз" пішли у відставку. Слід зауважити одну важливу деталь: вони пішли мовчки, не сказавши жодного слова. За них говорили голова "Нафтогазу" Коболєв, експерти енергетичного ринку (першим про це повідомив керівник фонду "Відродження" Олександр Сушко), а також ряд відомих блогерів. При цьому варто зазначити одну деталь, яку у нас практично не помічають: реакція європейців була більш ніж стриманою і ніяких демаршів послів, криків про "все пропало" не було не те що чутно, їх взагалі не було.

Головний посил усіх тих, хто сьогодні активно "грав" у цю тему на стороні "Нафтогазу", — "Уряд згортає реформи".

У своєму виступі у Кабміні Володимир Гройсман дав чітко зрозуміти, що трагедії тут не бачить, і прозоро натякнув, що монополізм "Нафтогазу" де-факто веде до високих цін. Паралельно ряд видань нагадали про давню суперечку Кабміна та "Нафтогазу", де НАК вимагає підняти ціну на газ згідно з вимогами МВФ. Також сьогодні згадувалося і те, що члени наглядової ради не захотіли залишатися на своїх посадах, у тому числі і через те, що мали заповнювати електронні декларації.

Чому вони пішли сьогодні?

Насамперед сьогоднішні і вчорашні дії "Нафтогазу" виглядають як чітко зрежисований спектакль. Причому сьогоднішній день був обраний неспроста. Бо саме сьогодні мали б обрати нового члена наглядової ради. І ним мав усі шанси  стати колишній міністр фінансів Ігор Мітюков. Після його обрання ми б побачили другу серію цього дійства під слоганом: "Замість чесних іноземців обирають радника Януковича". Хоча всі прекрасно розуміють, що Мітюков був більш ніж далеким від донецьких, а його кваліфікація мало в кого викликає сумніви. Але сьогодні номінаційний комітет не засідав.

У чому полягає гра?

Є три можливих причини цієї історії. Перша — це бажання Коболєва розпочати свій політичний проект (старт на конфлікті "реформатора" з "урядом ретроградів" — більш ніж вдала задумка). Вона, безумовно, може розглядатися як одна з головних, але все-таки це лише частина гри. І мета цієї гри — зробити спробу стати таким собі Омеляном-2, тільки більш вдалим.

Друга — Коболєв вирішив прискорити процеси перед початком роботи комісії з перевірки цілого ряду аспектів роботи НАК. Комісія була створена на минулому засіданні уряду, і в "Нафтогазі" досить напружено сприйняли цю інформацію. Ця причина в цілому може бути частиною першої (бажання пограти у свій проект).

Третя причина, як доповнення перших двох, — велика економічна гра. Ні для кого не секрет на цьому ринку, що Коболєв де-факто лобіює ідею продажу ГТС і заходу на територію облгазів. Простіше кажучи, він лобіює створення нових правил гри на цьому ринку. Під кого він це робить? Очевидно, що це мають бути серйозні іноземні гравці, які можуть взяти собі в партнери українців.

Хто з олігархів грає в цю гру?

Уже зараз можна говорити, що як мінімум два олігархи будуть підігравати Коболєву. Перший — це Пінчук, який налагодив справді хороші стосунки з головою НАК. Другий — Ігор Коломойський. Оостаннім часом  з риторики Коболєва чомусь практично зникли випади в бік "Укрнафти".

Очевидно, що противником є Фірташ–Льовочкін, оскільки Коболєв справді хоче зайти в конкуренцію з облгазами. І нарешті, нейтральну позицію поки що займає Ринат Ахметов.
Щодо політичної підтримки, то Коболєва частково підтримує "Народний фронт". Його не критикує "Батьківщина" (як тут не повірити в дружбу з Пінчуком). Його також підтримує "Самопоміч". Щодо БПП, то тут немає якоїсь чіткої позиції. І нарешті, його найнадійніший лобіст — посол США в Україні спільно з фондом "Відродження".

Наслідки

Уже зараз можна сказати, що Коболєв створив достатньо серйозний пул медіа- та експертної підтримки, який за своїм впливом наближається до того, який в кращі часи мав Юрій Бойко. І так просто він не відходитиме від своїх цілей. А тому є всього два варіанти розвитку.

Перший — він і далі обійматиме свою посаду і вибудовуватиме свою політику, абсолютно незалежну від уряду.

Другий — буде ухвалене рішення щодо поступового виведення Коболєва з гри. І тут переживання про те, що він зможе зіграти у якусь політичну гру, як мінімум безпідставні. Поки що в політичному просторі, тим більше в масовому політичному просторі, його просто не існує.

Больше новостей о политической жизни Украины читайте в рубрике Государство