Государство

Карл Волох: Те, що зараз в Україні робиться по люстрації влади, це лише початок початку

Велика частина чиновників, призначених «регіоналами» працює і досі, зокрема суддівське угруповання Віктора Татькова

Після втечі команди Віктора Януковича і зміни влади минуло вже більше п"яти місяців, однак велика частина чиновників, призначених "регіоналами" працює і досі. В першу чергу це судді, рішення яких дуже часто можуть створити бізнесменами чи органам влади серйозні проблеми. Одне з таких угруповань людей в мантіях досі контролює один з найбільш вірних соратників колишнього президента і екс-глава Вищого господарського суду України (ВГСУ) Віктор Татьков. Про те, наскільки великим залишається вплив цієї людини на вітчизняну судову систему та про те, чому гальмується повномасштабна люстрація служителів Феміди, "ДС" розпитала у члена Громадського люстраційного комітету Карла Волоха.

- Наскільки серйозним зараз є вплив таких представників команди Януковича, як Віктор Татьков, на вітчизняну судову систему?

- Такий вплив, поза всяким сумнівом, є, оскільки кадри, які у свій час просував на різні посади Татьков, продовжують працювати, як єдина команда. Це група суддів, переважно вихідців з Донецька та області, які продовжують розглядати справи і роблять це відповідним чином. Зокрема, до нас надійшла інформація від лобістів, що "вирішувати питання" зараз можна, як і раніше. В цьому плані особливо нічого не змінилося. Очевидно, що в них залишилися якісь способи втручання в автоматизовану систему розподілу справ і вибору найбільш цікавих, тобто найбільш "прибуткових" справ. Зрештою, те, що ця автоматизована система має "дірки" було відомо давно. І зараз наш комітет співпрацює спільно з Радою суддів, щоб їх залатати, але наразі люди Татькова продовжують використовувати їх для зловживань. Це стосується всієї вертикалі господарських судів. Хоча, звичайно ж, масштаби таких зловживань не можна порівнювати з тим, що було в часи правління Віктора Януковича.

- Віктор Татьков після зміни влади позбувся своєї посади, але залишився працювати у ВГСУ, як і його найближчий соратник Артур Ємільянов. Як таке було можливим в принципі?

- Мені достеменно не відомо, чи згаданий вами суддя, якого називали правою рукою колишнього глави ВГСУ залишається в команді Татькова чи ні. Є враження, складене на основі розповідей інших суддів, що Ємельянов чи то злякався, чи то схаменувся, і намагається підтримувати з усіма добрі стосунки, поводячись зразково пристойно. Хоча, в цілому ця людина заплямована далі нікуди.

Щодо того, чому він залишається в судовій системі, то тут слід зазначити, що в нас поки не була запущена повноцінна процедура звільнень недобросовісних суддів. Крім того, в Україні служителі Феміді є однією з найбільш захищених категорій службовців. Згідно Конституції, якщо суддя відповідає відповідним віковим критеріям (до 65 років), його стан здоров"я задовільний і він продовжує чемно ходити на роботу, то звільнити його можна тільки у випадку порушення присяги або вимог щодо несумісності, чи набрання законної сили обвинувачу вального вироку. Нічого такого у випадку Емільянова де-юре не зафіксовано. Як і у випадку багатьох інших суддів, які дискредитували себе скандальними рішеннями. Ми не можемо навіть звільнити суддів Конституційного Суду, які 2010 році провели незаконно конституційну реформу під Януковича, оскільки немає відповідного порядку їх усунення за обставин, які ми маємо сьогодні. Але Рада суддів зараз займається цим питанням і, сподіваюсь, що найближчим часом така процедура з"явиться.

- Тобто, основна причина, чому люди, які будували судову систему для потреб "сім"ї" Віктора Януковича – це відсутність необхідних законів?

- Саме так. Відсутність відповідної нормативної бази, абсолютна неспроможність правоохоронних органів, які залишаються такими ж заплямованими, як і судді, недостатня компетентність цих органів гальмують процес очищення. Крім того, не варто забувати, що вже кілька місяців не працює Вища рада юстиції (ВРЮ), яка є ключовим органом в реалізації кадрової політики в судовій гілці влади. Нова Рада де-факто сформована, але ще переглядаються рішення про призначення окремих її членів, зокрема від суддівського корпусу, а ще частина, наскільки мені відомо, не прийняла присягу. Таким чином, зберігається ситуація, коли фактично нікому і звільняти недобросовісних суддів. Адже, відповідні подання повинна вносити саме ВРЮ. 

- Окрім ВРЮ є ще Вища кваліфікаційна комісія (ВККС). З нею ніби все простіше, адже вже діючий закон "Про відновлення довіри до судової системи України" передбачає повну кадрову пере загрузку цього органу. Однак досі цього не зроблено. Чому?

- Я б не став демонізувати цю структуру, оскільки вона доволі обмежена в своїх повноваженнях. На практиці, найбільше що може зробити ВККС – це оголосити судді догану, але це аж ніяк не перешкодить йому і далі виконувати свої обов"язки. Тому, в контексті повноцінної зачистки суддівського корпусу великого значення вона не має. Хоча, загалом, ВККС варто було б об"єднати з ВРЮ, оскільки їхні функції дуже схожі.

Що ж стосується кадрової пере загрузки, то всі члени ВККС звільнені, але не сформований новий склад цієї структури. В цьому випадку зіграв організаційний момент, адже на останньому з"їзді суддів, який і мав вибрати нових членів ВККС і який тривав два дні, просто фізично не вистачило часу на вирішення цього питання.

- Але, навряд чи це може служити виправданням. Хто чи що насправді гальмує повноцінну люстрацію в Україні? 

- Звичайно, що кадри старої команди влади, а їх немало і в парламенті, не зацікавлені у прийнятті відповідних законопроектів. Немало з цих документів не потрапляли навіть в порядок денний Верховної Ради. Але ми сподіваємось, що наближення виборів здатне змінити ситуацію. Сьогодні я мав розмову з лідерами трьох партій влади – Віталієм Кличко, Сергієм Соболєвим і представниками "Свободи" і вони запевнили, що зроблять все можливе, щоб закон про люстрацію був прийнятий найближчим часом. Адже їм самим потрібно про щось звітувати перед виборцями. Про що свідчить хоча б і той факт, що глава уряду Арсеній Яценюк дозволив нашому комітету вже зараз, до прийняття закону, звіряти з його положеннями нові призначення у владі. Хоча, звичайно, цей процес може відбуватися виключно в політичному форматі. А загалом, ми чудово розуміємо, що ні про які суттєві досягнення в частині очищення влади поки не йдеться. Те, що ми маємо, даруйте за тавтологію, але це навіть не початок, а початок початку.