Кремль готується до війни з власним народом
За даним американського конгресмена Дена Майка, Росія за останній час витратила на пропагандистську кампанію близько 9 млрд доларів. Нас це, звісна річ, не дивує - адже ми маємо нагоду стикатися з її продуктами щодня. Це дивує західну публіку. Фюле, наприклад, зі здивуванням зазначає, що градус російської пропаганди піднявся до позначок "холодної війни". Чому б ні? Росія імітує СРСР в усьому, в чому може - то чому б не зайти на "друге коло" конфлікту? Може, вона навіть мріє про реванш.
Втім, ми дотепер спостерігали цікавий феномен - формування тоталітаризму за умов децентралізації медіа. Адже дотепер вважалося, що це було можливо у ХХ ст. в першу чергу тому, що радіо- і телецентри, а також типографії владі легко було тримати під контролем і транслювати вигідний їй меседж. За часів пізнього "совка" ми навіть отримували деякі докази на користь цієї тези - копіювальна апаратура зробила доступним самвидав, а наявність доволі потужних радіоприймачів прилучила велику кількість охочих до "ворожих голосів". Тобто навіть за тоталітарних часів почали з'являтися альтернативні джерела інформації.
Тобто ми можемо здивуватися разом з Фюлє: виявляється, навіть за часів вільного обігу інформації в інтернеті, люди все одно "читають "Правду"". Але абсурд тим не вичерпується - росіяни тепер вірять умовній "Правді" навіть більше, ніж за часів пізнього СРСР. Коли існувала "кухонна опозиція" і "нетелефонні розмови" про те, що написала "Правда", політичні анекдоти і можливість опинитися за гратами, якщо в тебе знайдуть Солженіцина у самвидаві.
Причин може бути кілька. Починаючи з того, що завелика кількість інформації перетворюється на звичайний шум для людей, які не в стані її аналізувати і відсіювати. Продовжуючи тим, що російські інформаційні канали залишаються навіть в умовах глобальної мережі доволі ізольованим - в силу того, що абсолютна більшість росіян не володіє жодною іноземною мовою і більше того, переконана, що це є зайвим. А також тим, що за умов надлишку інформації і неможливості її веріфікувати, найбільшу довіру викликають ті меседжі, які просто подобаються публіці. Російському обивателю у більшості подобається бути представником великого народу, який всі бояться, і тому ніхто не любить і намагається в різні способи накапостити. Тому він вірить в загрозу з боку Америки, НАТО, бандерівців і вампірів та зомбі.
Але все це спрацьовує лише на короткій дистанції. Програш Путіна у інформаційній війні - яку, за версією росіян, вони "виграли" - стався тому, що час затягнувся. Цю війну можна було виграти тільки в форматі бліц-кригу - так само, до речі, як і війну з Україною. Кремль виграв лише одну інформаційну битву, а не цілу війну. Світ починає оговтуватися від потоку брехні і потроху вчиться її відбивати. Та і в самій Росії справи пішли кепсько - показники довіри до внутрішніх інформаційних каналів пішли вниз. Прихопивши з собою рейтинги різних владних структур, з Найголовнішим включно.
Тому питання про повне відключення Росії від Глобальної мережі - знову на часі. Путін збирається вислухати звіт про "навчання", в ході яких відпрацьовувалися механізми інформаційної ізоляції Росії від світу. Результати, судячи з усього, поки що невтішні для Кремля. Швидко відключити "зовнішній" інтернет можна тільки ціною "внутрішнього" інтернету. Тобто технічно це не дуже складно - магістральних кабелів, що заходять на територію країни не надто багато, і відомо, де саме вони є. Але якщо їх відключити, "ляже" інтернет і всередині країни.
Можна підготувати "запасний" варіант - перейти на "національний DNS" - національні сервери, маршрутизація без виходу за кордони, - що забере немало часу, великі гроші і дасть непередбачуваний результат.
Тобто лишається вже відомий метод фільтрування закордонного трафіку на рівні операторів. Що, зазвичай, не надто ефективно - як показує практика Китаю. До того ж це фільтрування буде вибірковим - бо Росії невигідно закривати канали назовні, через які вона викидає власну пропаганду на світовий медіа ринок, займається троллінгом, спілкується з лобістськими групами і дає можливість своїм шпигунам добувати інформацію, а хакерам - потроху капостити західним компаніям і просто громадянам.
Втім, можливість "погасити" Інтернет для користувачів повністю розглядається кремлівською владою з усією серйозністю. Бо найстрашнішим - і в Кремлі цього не приховують - карабасом-барабасом для них лишається Майдан. Адже він став класичною "революцією Фейсбуку". І доповідачі, що готуються до зустрічі з Путіним щодо подальшої долі "Точки Ру", також не приховують, що розглядаються ситуації "військових дій і протестні виступи всередині країни". Зокрема, в якості прикладу, наводяться події в Єгипті у 2011-му - ще одна класична революція Фейсбуку. Російська влада, судячи з усього, до цих уроків поставилася серйозно. Причому вона не збирається уникати революції шляхом сумлінної праці на користь країни і народу - вона радше просто "погасить" інтернет на просторах всея Русі.
Тобто розробляючи програму "інтернет-ізоляції" Кремль насправді готується до війни з власним народом. Війни, в якій владі, пори чисельні тактичні перемоги, рокована, здається, все-таки стратегічна поразка.
