Навіщо Янукович топить Льовочкіна
Колишній президент Віктор Янукович вперше за багато місяців вийшов в інформаційний простір. І відразу ж звинуватив Льовочкіна у злочині. Він начебто стояв за "провокацією", коли 30 листопада "Беркут" з особливою жорстокістю розігнав студентів на Майдані Незалежності. "Це була гарно організована провокація, для того аби перевести мирні акції протесту в радикальне русло", - вважає Янукович. Звісно ж, за собою він жодної провини не визнає. Якщо президент-утікач з'явився на шпальтах прокремлівської газети, то це комусь було потрібно. Янукович в Росії не веде активного політичного життя, не створює "уряд в екзилі" і т.п. Він дає про себе знати лише тоді, коли це потрібно Кремлю.
Отже, навіщо "легітимний" топить свого колишнього підлеглого. Варіант перший - помста. Переважна більшість ключових фігур режиму Януковича нині знаходяться в бігах, їхній власності та банківським рахункам загрожує конфіскація. І якби наша прокуратура швидше чесалася, ці кошти вже б давно потрапили до бюджету України. Лише Льовочкін добре прилаштувався після Майдану. До нього у слідчих органів питань чомусь немає, більш того, він привів до парламенту цілу опозиційну фракцію та зумів повпихати своїх людей до "Блоку Порошенка" і "радикалів". Звідси можна допустити, що Янукович вирішив відімстити "хитрозробленому" Льовочкіну.
Варіант другий. Після заяви Януковича має щось відбутися в Україні. Наприклад, Сергія Володимировича почнуть тягати на допити до Генпрокуратури або ж у парламенті ініціюють слідчу комісію. Й одне й інше зробить життя Льовочкіна некомфортним. Проте у слідства має бути результат. Або провина екс-глави АП буде доведена, з нього знімуть недоторканність і посадять, або знімуть всі звинувачення. І це піде Льовочкіну лише в плюс. Мало того, що невинуватий, так ще й очиститься від наклепу. Тобто, Янукович і Кремль підіграють екс-главі адміністрації. Якщо так, значить це один із етапів сценарію з відродження в Україні російського проекту, провідником якого мав би стати Льовочкін. У цієї версії є мінус - російське керівництво зробило ставку на Медведчука, тому парламентські опозиціонери, за задумом Москви, мають присягнути йому, а не "газовикам". Хоча не виключено, що у цій схемі є місце і для екс-глави АП. Проте це місце не перше.
Варіант третій. Звинувачення Януковича - це спроба через Льовочкіна натиснути на Фірташа. У групи "газовиків" дуже багато ресурсів, у тому числі й енергетичних. Можна припустити: для того, щоб Янукович про Льовочкіна замовк, Фірташ має зробити Кремлю якусь значну послугу. Це стосується бізнесу, а політика тут лише для більшого шуму.
Варіант четвертий. Скоро Янукович або хтось з інших втікачів оприлюднять ще якусь версію. Приміром, про змову олігархів проти Януковича за планом, прописаним в США. У цій версії будуть фігурувати як колишні високі чиновники і депутати, так і представники нинішньої влади. Завдання цієї технології зрозуміле - спровокувати масштабний політичний скандал. Російська пропаганда регулярно закидає "дези" в стилі теорії змов. То змова олігархів, то "третій Майдан", то "безлад і мародерство" українських силовиків в зоні АТО. Тим самим Москва продовжує вести проти України гібридну війну, розколихуючи ситуацію і сіючи зневіру населення, у якого накопилося до влади багато питань, а влада, замість того, щоб швидко відповідати на ці питання, заганяє ситуацію в тупик. У тому числі і в розслідуванні злочинів проти активістів Євромайдану.
