Государство

Олексій Кафтан: Зрада чи перемога

Вас обурюють Ківа з Гончаренком? Вас бісить Яценюк-Парасюк? Ви не можете добрати цензурних епітетів до дій Порошенка?

Фото: facebook.com/oleksiy.kaftan

Ви бачите, як Рада нинішня уподібнюється до Ради януковської? Вас до сказу доводить Гонтарєва, яка от-от почне говорити про лопати, капусту й городи? Рве дах від злості на дії Генштабу? Хочеться зробити гірлянду з прокурорів? Не полишає відчуття, що Революцію злили?

Проте помиляються ті, хто волає "зрада". Зрештою, не мають рації й ті, хто угледів "перемогу". Й істина не десь посередині, як вважав агент Малдер. Її тут узагалі нема. Вона лежить в іншій площині. Все те, що відбувається зараз, можна звести до формули, яку вивів князь Джузеппе Томазі ді Лампедуза: Se vogliamo che tutto rimanga come è, bisogna che tutto cambi. (Якщо хочемо) Щоб усе лишилося як було, все має змінитись.

Це ключова теза всього твору - до речі, він називається "Леопард". Його часто називають історичним, бо в ньому змальовується доба Рісорджименто, тобто національно-визвольного та об'єднавчого руху італійців (знавці, даруйте за таке стисле й максимально спрощене визначення, але йдеться не про це). Насправді ж роман радше психологічний. За великим рахуноком, для Лампедузи він був розвагою й передмертною втіхою: пишучи його, князь помирав від раку легенів. Можливо, якраз це дозволило йому "зрить в корень"...

Так от, на Сицилії висадились гарібальдійці. Радикали, справжні революціонери, провісники нового світу, "до основанья, а затем...". Військові строї їм замінили червоні сорочки, вони "тикають" не лише друзям, але взагалі всім довкола, вони гребують посадами, званнями й розкошами. Та коли тутешні аристократии запрошують цих практично більшовиків на баль, із ними відбувається дивна метаморфоза. Вони самі не помічають, як згадують правила етикету, починають звертатися за титулами та на "Ви". Однієї лише "старорежимної" вечірки було достатньо, щоб прищепити їм "традиційні цінності".

Результатом Рісорджименто стало звільнення Італії, але не звільнення італійців: у них просто частково помінялися володарі. Що ж стосується нижчих щаблів, вони здебільшого всього лиш змінили одного боса на іншого - коли разом із присягою, а коли й без неї. Вам це нічого не нагадує? Втім, це загальноєвропейський - щонайменше - тренд. Повна ротація еліт трапляється лише внаслідок повної катастрофи.

Джерело: facebook.com/oleksiy.kaftan