Государство

Путін програв в Україні ще рік тому

Минає рік, як було сформовано перший батальйон Нацгвардії з числа учасників Майдану

Фото: mvs.gov.ua

Поява першого батальйону добровольців викликала значний резонанс у суспільстві. Нацгвардію відновили 12 березня, а вже за кілька днів до її лав закликали приєднатися учасників Самооборони Майдану. Згадується, що цей заклик був сприйнятий багатьма майданівцями неоднозначно. Мовляв, до Збройних Сил піти не проти, але стояти плечем до плеча з ментами не будемо. До Нових Петрівців, де знаходиться учбовий центр Нацгвардії, спочатку приїхали близько 500 добровольців. Це стало значним досягненням міністра МВС Арсена Авакова й Андрія Парубія, який створював Самооборону Майдану та переконував цих хлопців стати до лав нової силової структури. Також можна згадати, як російські ЗМІ насміхалися з "голих і босих" резервістів, мовляв, хіба ж це армія. А 5 квітня добровольці з Майдану прийняли присягу. Так виник 1-й резервний батальйон Нацгвардії (другий резервний батальйон прийняв присягу за місяць).

До захоплення Слав'янска бойовиками Гіркіна залишався тиждень. Саме Слав'янськ став місцем бойового хрещення добровольців. Там до них приєднався генерал Нацгвардії Сергій Кульчицький, чиє ім'я зараз носить батальйон. Генерал та ще 11 силовиків загинули 29 травня неподалік гори Карачун. Їхній вертоліт збили путінські терористи. Війна забрала багато життів хлопців з цього батальйону. Добре пам'ятаємо не лише їхні бойові подвиги, але й прикру аварію перед самим Різдвом, через яку додому не повенулися більше десятка бійців. Але пам'ятаємо й інше - в цю хвилину батальйон гідно несе службу в зоні АТО.  

Ця коротка історична довідка не лише для того, щоб нагадати, як після Майдану виник перший підрозділ добровольців. І точно не для того, щоб якось применшити заслуги інших добровольчих батальйонів, які виникли трохи пізніше. Силові підрозділи, створені з добровольців-патріотів, стали вагомою відповіддю кремлівським підпалювачам війни на їхнє бажання здійснити бліц-криг на сході України. Збройні Сили з боку резервістів отримали необхідну підмогу. І не лише силову, але й моральну. Добровольці показали приклад: необхідно йти на захист Батьківщини, а не чекати, поки прийде "карта нароковац". Разом із цими хлопцями постало ще одне явище - військове волонтерство - яке є українським феноменом. Волонтери і добровольці - це символ українсько-російської війни. Символ, який путінській Росії як кістка в горлі.

Тому російська пропаганда від самого початку робила з добровольчих батальйонів лякалку для своїх громадян. Кисельовщина навішувала на них ярлики "нацистів", "фашистів", "мародерів", "карателів", намагалася пов'язати всі батальйони з главою Дніпропетровської ОДА олігархом Ігорем Коломойським і т.д. Але на українців усі ці "викриття" не впливали жодним чином. Більш того, найбільш розкручені фігури серед командирів добровольчих батальйонів - Семен Семенченко, Юрій Береза, Сергій Мельничук, Андрій Тетерук, Костянтин Матейченко Євген Дейдей та ін. - отримали депутатські мандати за списками політсил, а Дмитро Ярош, Ігор Лапін, Юрій Тимошенко (він якраз гвардієць батальйону Кульчицького), Андрій Білецький й інші перемогли на мажоритарних округах. Можна по-різному ставитися до походу комбатів у депутати, але те, що люди віддали їм голоси - це показовий ляпас Росії.

Добровольчі батальйони об'єднали українців сходу і заходу. У тому ж батальйоні імені Кульчицького служать бійці з усієї України. У батальйонах "Донбас", "Айдар", полку "Азов" багато східняків. У тому числі й таких, які колись не розуміли, навіщо той Майдан взагалі потрібен. Сьогодні можна точно сказати: Путін програв війну в Україні ще рік тому. Він помилився, вважаючи, що українці злякаються його терористів і погодяться на "Новоросію". В зоні АТО несуть службу "Батальйон імені Кульчицького", полк "Азов", батальйони "Донбас", "Дніпро-1" і "Дніпро-2", "Миротворець" та інші. А де путінська "Новоросія"? Вона видохлася. Тай сам Путін більше тижня не подає жодних ознак життя.