Государство

Що роблять на виборах партії, які не мають жодного кандидата

В місцевій кампанії "беруть участь" 20 політичних сил, які не претендують на жоден депутатський мандат

фото: zakarpattya.net.ua

Політичний плюралізм українського розливу часто доходить до абсурду. Під час виборів це проявляється в поході за голосами виборців великої кількості партій, про які широкий загал ніколи не чув і навряд чи колись почує. Але, одна справа, коли яка-небуть організація на кшталт "Рідної країни" висуває в місцеві ради аж 3 кандидати, а інша, коли в цих виборах формально беруть участь партії, які не мають жодного кандидата. Однак, при цьому їх представники якимось дивом опиняються не тільки в рядових виборчих комісіях, але в ТВК. Навіщо – здогадатися не так вже й важко.

Загалом, за офіційними даними Центральної виборчої комісії, участь в цих місцевих виборах беруть 142 політичні партії України. Половина з них веде в обласні, міські, районні та сільські ради менше 100 кандидатів. 1000 і більше кандидатів має в своєму активі лише 26 учасників перегонів. Це при тому, що загалом в Україні функціонує близько 11 тис. місцевих рад. Але якщо окремі малі партії, які роблять ставку на присутність у владі лише окремих областей, ще можна зрозуміти, то ті організації, які не мають жодного кандидата є ні чим іншим, як непорозумінням виборчого процесу в принципі. 

Таким непорозумінням, наприклад, є партія "Наша земля". Ця політична сила була зареєстрована лише наприкінці березня цього року, тобто з прицілом на місцеві вибори. Очолює її невідомий інтернет-пошуковикам політик Ольга Василевич. На сайті організації немає ніяких даних ні про діяльність партії, ні навіть фото керівництва. Тобто, неважко здогадатись, що це звичайнісінький проект на продаж, яких в нашій країні чимало. І, судячи з того, як "Наша земля" представлена у виборчих комісіях, їй вдалося вигідно продати свій бренд в цих виборчих перегонах. Адже її представники змогли пробитися одразу в 7 Територіальних виборчих комісій (ТВК) – в Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Тернопільській областях. Жодного кандидата в депутати і цілих сім представників тільки в ТВК. На користь кого слідкуватимуть за законністю протікання виборів ці люди ми зможемо побачити лише в процесі підрахунку голосів.

Загалом такі політичні сили мають близько 5% місць у всіх ТВК. І їх представники зможуть псувати нерви великим і впливовим партіям, які користуються підтримкою сотень тисяч виборців в угоду їх конкурентам

Окрім "Нашої землі" непогано прилаштувалися в цій кампанії й інші партії, які не мають жодного кандидата. Це "Інтернет партія України" (1 представник в Волинській ТВК), добре відома виборцям "Україна – вперед!" Наталії Королевської (1 представник в Дніпропетровській ТВК), "Нова демократія" (2 представники в Дніпропетровській та Харківській ТВК), "Українська православна асамблея" (1 представник в Київській ТВК), "Україна майбутнього" (1 представник в Кіровоградській ТВК), "Піратська партія України" (4 представники в Сумській, Хмельницькій, Черкаській та Чернігівській ТВК), "Національний рух" (1 представник в Сумській ТВК) та одіозна Партія регіонів (1 представник в Запорізькій ТВК), яка в часи президентства Януковича хвалилася найбільшою кількістю членів - 1,4 млн, а зараз виявилась нездатною висунути бодай одного кандидата на місцевих виборах.

Загалом такі політичні сили мають близько 5% місць у всіх ТВК. І їх представники зможуть псувати нерви великим і впливовим партіям, які користуються підтримкою сотень тисяч виборців в угоду їх конкурентам. Відтак, виникає питання, який сенс в участі таких організацій у виборах загалом? Якщо Україна йде шляхом укрупнення політичних сил, а прийнятий на днях закон про фінансування партій саме цьому і сприяє, то доступ до виборів мають отримувати лише ті організації, які відповідають мінімальним організаційним вимогам. Це, зокрема, наявність реальної регіональної мережі, певна кількість членів партії, активність в політичному житті тощо. В іншому випадку, процес множення партій в Україні буде безкінечним, а різного роду диванні об'єднання, які існують лише на папері, зможуть диктувати свою волю дійсно впливовим організаціям.