Государство

Тимошенко погодиться надати російській мові статус другої державної

Це може статися протягом найближчих днів. Головна проблема полягає в тому, що саботувати запропонований закон будуть комуністи та регіонали

Тимошенко боїться вимовити вголос, що надасть російській мові статус другої державної мови. Вона вважає, що це відверне від неї електорат Заходу та Центру, який може перетекти до Порошенко, а то й до її ж технічного кандидата Олега Ляшка.

Проте, нинішня патова ситуація на Сході може вирішитися двома способами - або повним компромісом з сепаратистами (він неможливий без другої державної) або силовою зачисткою і подальшим пошуком компромісів з тими, хто буде виступати від імені поміркованої частини сепаратистів. І тут теж, чи не єдиним компромісом може бути бути державний статус російської мови.

Справа в тому, що держстатус російської мови - це такий собі фетиш за який хапаються всі проросійські політики і який чітко зрозумілий виборцям цих регіонів. Якщо нам вдасться вийти з цієї кризи без утвердження статусу російської мови - значить через місяць, два, рік ми знову повернемося до цього питання. По суті, ми самі дамо сепаратистам козир в руки. Хоча, куди розумніше було б очолити цей процес і контролювати його.

Людина стикається з мовними проблемами в трьох випадках: в суді, при спілкуванні з владою і при покупці ліків. Тому, статус державної мови має передбачати кілька речей. Перша і найголовніша - чиновник має відповідати тією мовою, якою до нього звертається виборець (не через перекладача, а безпосередньо). Простіше кажучи, всі чиновники (включно з правоохоронцями) мають вивчити дві мови. Якщо ми вводимо виборність губернаторів - то ці люди мають вільно володіти українською мовою і мовою місцевих жителів. По-друге, судові засідання ведуться мовою позивача. І, по-третє, анотації до ліків мають бути написані російською та українською мовами.

Щодо спілкування між органами влади, то в місцях компактного проживання вони можуть вестися мовою місцевих жителів. Офіційні документи виходять з обов'язковим перекладом на українську. Спілкування з центральними органами влади ведеться виключно українською мовою.

І останнє - навчання в вищих учбових закладах ведеться виключно українською мовою (тобто все залишається так як є).

Насправді, прийняття такого закону дозволить частково вирішити питання сепаратизму і знизить напругу в східних регіонах. Безумовно, будуть незадоволені, які говоритимуть, що Донбас має отримати окремий статус чи взагалі відділитися, але насправді, якщо вдасться зняти мовне питання - градус напруги різко впаде. Щодо заходу та центру країни, то такий закон навряд зачепить широкі маси виборців. Правда, для цього треба чітко і дохідливо пояснити всім, що цей закон передбачає. Насправді, якщо чиновник-свободівець не захоче говорити з виборцем російською, його треба виганяти з роботу точно также, як і чиновника на сході, за те, що той не хоче говорити українською.

Головне питання, чи захочуть еліти Донбасу приймати закон про російську мову, як другу державну. Справа в тому, що це не тільки відбере у них передвиборчий козир. Це ще й створить їм певні проблеми, адже в їхньому розумінні друга державна передбачає повне забуття української мови. А тому, можна прогнозувати, що вони почнуть саботаж цього законопроекту.