Государство

У кожній сільраді з’явиться проплачений євроінтегратор

Ініціатива Яценюка ввести при кожному міністерстві посаду заступника з питань ЄС дасть можливість чиновникам на дурняк кататися по парижах і лондонах

У березні 2005-го року нині покійний держсекретар Олександр Зінченко розповідав, що на роботу до канцелярії президента Віктора Ющенка взяли випускників Гарварду і Сорбони. Якою конкретною справою займалися ці люди і хто вони, Зінченко не уточнив. Але головне, за його словами, що в секретаріаті президента "стає все цікавіше і цікавіше працювати". А у вересні того ж року той самий Зінченко спровокував гучний скандал з "любими друзями", який і поклав початок кінця помаранчевій владі. Куди поділися випускники Гарварду після його відставки ніхто не знає. Але на Банковій казали, що насправді ніяких фахівців з дипломами крутих західних вузів там ніколи й не було.

Зараз стопами Зінченка йде Яценюк. Ні, до скандалу у владі ще не дійшло. Але його обриси вже вимальовуються. Уряд не лише планує запросити на роботу спеціальних консультантів з Євросоюзу, які допомагатимуть Україні переходити на євростандарти (насправді це не так вже й погано, головне, аби їм платили не в конвертах), але і ввести при кожному міністерстві спеціальну посаду заступника міністра з питань ЄС. "У середу буде оприлюднено рішення про те, що у всіх міністерствах України вводиться окрема посада заступника міністра з питань євроінтеграції", - заявив Яценюк. За його словами, "ключовий центр знаходитиметься в Кабміні, і цим питанням буде керувати заступник міністра Кабінету міністрів, під яким буде спеціальний департамент".

Отже, маємо 15 міністерств плюс цілий департамент при міністрові Кабінету міністрів. Це, як мінімум, 15 додаткових непогано оплачуваних заступників міністра і чоловік з 10 клерків департаменту. Зарплатню яким також платитимуть з кишені українців. Але навіть не це головне. Цікавить кінцевий результат діяльності євроінтеграційних чиновників. Якщо в деяких міністерствах, приміром в Мінінфраструктури чи в Міненергетики, такий чиновник ще міг би знайти для себе фронт робіт, то абсолютно незрозуміло, навіщо цілий заступник з питань ЄС в Мінкульті, МОЗі чи в МОН. Якими й так керують міністри з європейським мисленням. До того ж, підтримка тісних міжвідомчих контактів з європейськими колегами і так входить до обов'язків українських урядових структур. І без спеціально впроваджених посад. Які з огляду на можливість регулярно кататися на дурняк в Європу можуть зайняти люди, наближені до керівників міністерств. Це ж не робота, а просто подарунок небес!

Уявимо, чим займатиметься заступник міністра культури Нищука. Розширенням культурних зв'язків з країнами ЄС, скажете ви. Так, але для ефективного просування нашої культури в Європу необхідні бюджети. І чималі. Так само потрібні кошти і для облаштування культурних контактів іноземців у нас. Навіть для організації якогось маленького культурного заходу потрібно платити за оренду приміщення, за його обслуговування і т.д. Тож зважаючи на скупий бюджет цих міністерств, євроінтеграційним заступникам вистачатиме бюджетних коштів лише на поїздки до країн ЄС для налагоджування контактів. Кінцевий ефект від чого буде нульовим. Бо коли мова йде про міждержавні стосунки освітян, медиків чи культурних діячів, то вони досить непогано контактують і без міністерських чиновників.

А коли ми говоримо про анонсовану децентралізацію, то чому б не мати євроінтеграційного заступника місцевому голові? І свій євроінтеграційний департамент при виконкомі. Або при сільраді. Особливо в західноукраїнських регіонах. Де, до речі, значна кількість мешканців має власний досвід євроінтеграції.