Государство

Вадим Денисенко: Про мораторій на землю

Для загального розвитку: всі крупні агроходинги виникли якраз під час мораторію на продаж землі

Відкидаючи всю крикливу шелуху про землю хочу сказати лише кілька речей:

1. Всі говорять про роль фермерів, але ніхто не каже: дрібний виробник на селі - це не економічна, а соціальна складова. Фермер - це дрібний бізнес, який не може забезпечити продовольчий баланс навіть всередині країни, не кажучи вже про експорт.

2. Ляшко, Тимошенко і інші говорять про те, що тисячі гектарів обробляються, але з них не платять податків. Основна маса цих земель знаходиться саме в руках дрібного і середнього виробника - латифундисту, особливо публічним компаніям, просто невигідно іти настільки глибоко в тінь. Фермер, частіше за все не платить податку, в тому числі, щоб вижити. Бюджет наступного року виділяє 3 млрд на підтримку фермерів - і це справді великий здобуток уряду.

3. Наша найбільша проблема - тваринництво і перш за все - крупна рогата худоба. Вона не може жити без підтримки держави ніде в світі, але про це ніхто із крикунів не говорить. Без цього ми і надалі будемо вирізати корів.

4. Ми маємо чітко сказати, що для нормального функціонування аграрного ринку ми маємо розділити ринок на три частини. Перша - це найдрібніше, по суті, прибудинкове госродарство. Це приблизно 15-20% земель і це виключно соціальна функція (люди живуть на селі, обробляють городи і забезпечують самих себе). Друга - (приблизно 40%) це малий і середній бізнес, який забезпечить перш за все внутрішній ринок аграрною продукцією. І нарешті третя частина (також 40% ) - це крупні холдинги, які мають працювати на зовнішніх ринках, і які забезпечать наш експорт.

5. Саме з моделі ринку потрібно починати розмови про мораторій чи ринок землі. Але крики про те, як обкрадають селянина і про його мозолясті руки - це головна мантра популістів. Тому цей рік має стати останнім, коли ми продовжили мораторій.

Джерело: facebook.com