Государство

Ван Ромпей збожеволів чи пішов на ставку до «Газпрому»?

Без п’яти хвилин відставний голова Європейської ради пропонує Україні жити з "ДНР" як Ізраїль живе з Палестиною. Дивно, що поважний європолітик посилює євроскепсис українців

Фото: postimees.ru

Виступаючи в паризькому Інституті політичних досліджень Герман ван Ромпей розповів, що для України "потрібне комплексне рішення, щоб це була децентралізована, або федералізована держава". На його думку, ключову відіграє те, що Україна повинна зблизитися з Євросоюзом, а також встановити правильні стосунки з Росією, з якою вона поділяє... спільну історію, культуру, мову. Для цього ван Ромпей пропонує круглий стіл у форматі "Осло-1993". Нагадаємо, у серпні 1993 року в Осло за підсумками таємних перемовин Ізраїлю з Організацією звільнення Палестини було досягнуто рішення про взаємне визнання, а у вересні у Вашингтоні підписано Декларацію про принципи. Цей документ став першим кроком до миру між Ізраїлем і Палестиною. Проте угоди відразу ж почали порушуватися обома сторонами, що призводило до хвилевої ескалації конфлікту. Вже за рік після перемовин в Осло палестинці почали створювати свою державу на західному березі річки Йордан та в секторі Газа. У листопаді 2012-го ООН надала Палестині статус держави-спостерігача і попри незгоду Ізраїлю потроху почався процес визнання Держави Палестина. На сьогодні її визнали 135 країн - членів ООН. Тобто, вона частково визнана. Очевидно щось подібне мав на увазі і ван Ромпей, коли говорив про "Осло-93".

Акцент на федералізації наштовхує на неприємні припущення щодо ван Ромпея. Невже поважного політика зацікавили "газпромівськими" фінансовими "преміальними"

Мусимо констатувати, що пропозиція голови Європейської ради свідчить про неадекватне сприйняття деякими європолітиками ситуації на сході України. Ця неадекватність полягає, перш за все, у спробі подати конфлікт як внутрішній. По суті, це теза, яку активно насаджує російська пропаганда і пан Ромпей став жертвою цієї пропаганди. Конфлікт між Ізраїлем і Палестиною за своєю природою абсолютно відмінний від конфлікту на Донбасі. Жителі окупованих територій не є окремим народом, вони не відрізняються віросповіданням, не мають якоїсь окремішньої мовної ознаки. Війна на українському сході привнесена з Росії і Росією ж підтримується. Тому пропозиція ван Ромпея абсолютно безглузда. Україна запропонувала для врегулювання ситуації Мінський формат, проти ні РФ, ні її донецькі й луганські маріонетки дотримуватися домовленостей не збираються.

Не витримує жодної критики й припущення бельгійського політика щодо "балканізації" України. Це або незнання історії, або маніпуляція. Україна унітарна держава, а процес децентралізації, про який зараз дуже багато говорять наші політики, не передбачає якоїсь автономізації чи федералізації. Йдеться про бюджетну децентралізацію та посилення відповідальності місцевих еліт і не більше того. Мусимо визнати, що пан Ромпей каже про те, у чому зовсім не розбирається. При цьому ненароком (або ж і навмисне) ретранслює російський варіант децентралізації України, про який постійно говорить Сергій Лавров. Тому акцент на федералізації наштовхує на неприємні припущення щодо ван Ромпея. Невже поважного політика зацікавили "газпромівськими" фінансовими "преміальними"?

Ми вже не вперше стикаємося з тим, що відставні західні політики підспівують Кремлю. Нещодавно з критикою санкцій проти Росії виступив екс-канцлер ФРН Гельмут Коль. Інший екс-канцлер Герхард Шредер у жовтні розповідав, що асоціація України з ЄС може бути успішною лише за умови зближення Євросоюзу з Росією. Ще раніше він критикував європейських політиків за підтримку української європерспективи, наголошуючи, що Україна, буцімто, розділена в культурному плані. Щось подібне чуємо і від ван Ромпея, який акцентує на тому, що у нас з Росією спільна історія, культура і мова. У такому випадку ми можемо заявляти, що Україна виступає за відділення Фландрії від Бельгії і приєднання до Нідерландів, адже жителі Фламандського регіону мають з Нідерландами спільну історію, мову й культуру.

Насамкінець невелика порада українському МЗС. Вже неодноразово писалось і говорилося про те, що західні політики дивляться на події в Україні крізь призму російської пропаганди. Причина цього у бездіяльності наших диппредставництв та у відсутності державної медіа-політики, спрямованої на роз'яснення позиції Києва щодо ситуації з Кримом та конфлікту на сході. Якби після висловлювань ван Ромпея на бесіду до Клімкіна запросили бельгійського посла та посла ЄС, це стало б холодним душем для інших західних політиків. Які вдаються до розумувань щодо майбутнього України, думаючи при цьому не про нас, а про те, якби не сваритися з Путіним.