Як Надія Савченко стане переможницею Путіна
Історія полоненої сепаратистами льотчиці Надії Савченко може стати основою масштабної і найбільш успішної інформаційної кампанії Києва за весь період проведення АТО на Донбасі. Адже, Росія, яка фактично керує терористами "ДНР" і "ЛНР", створила для цього всі умови: спочатку викрали Савченко з території нашої держави, посадили під варту і вигадали абсурдні звинувачення у вбивстві журналістів.
Сама ж військова леді, враховуючи її бойовий досвід в Іраку, досвід роботи модельєром, а також мужній і патріотичний характер, є ідеальним героєм для розкрутки не тільки на державному, а й світовому рівні. Відтак, грамотні дії української влади, спрямовані на звільнення Савченко, можуть перетворити старшого лейтенанта на міжнародний символ спротиву.
Сьогодні Воронезький суд залишив Надію Савченко під вартою в міському СІЗО до кінця серпня. І, хоча захист полоненої оскаржив це рішення, направивши відповідні матеріали в обласний суд, сподівання на те, що найближчим часом влада Росії звільнить нашу льотчицю, вкрай малі.
Звинувачення, які висуває Надії російське правосуддя, виглядають як дешевий фарс. Савченко підозрюють у вбивстві двох журналістів російської телекомпанії ВГТРК Ігоря Корнелюка і Віктора Денисова (тіло останнього не знайдено), під час бою добровольчого батальйону "Айдар" з терористами в середині червня. Хоча, за версією російських ЗМІ, Корнелюк загинув від вибуху міни. Відтак, звинувачувати в його загибелі можна лише керівництво телеканалу, яке відправило своїх співробітників висвітлювати бойові дії, знаючи чим це їм загрожує.
Крім того, росіяни незаконно вивезли Надію Савченко з території Луганської області, що стало черговим підтвердження тісної співпраці влади Росії з терористами Донбасу. Для прикриття цього очевидного факту була придумана примітивна легенда, мовляв, Савченко прибула на територію сусідньої держави, як біженка, а вже там її взяли за підозрою у вбивстві. Тобто, виходить, що доброволець "Айдару", який свідомо ризикував життям на війні проти російської агресії на сході України, втекла з полону, хоча про це не повідомлялося, і вирішила сховатися в тій же Росії. Можливо Кремлю б і вдалося переконати когось в правдоподібності цієї версії, якби раніше громадськість не дізналася про всі деталі біографії Савченко, не переглянула роздані нею до початку війни на Донбасі інтерв'ю та зняті вітчизняними телеканалами сюжети про українського "солдата Джейн".
Таке не під силу навіть Кремлю: переконати світ у тому, що єдина жінка-воїн у складі миротворчого контингенту України в Іраку, власниця диплому штурмана літаків класу СУ-24 та модельєр-дизайнер, політично активна і освічена громадянка, яка в числі перших пішла захищати свою Батьківщину від терористів, є вбивцею російських журналістів.
Відтак, єдине, що потрібно зробити українській владі, так це почати масовану розкрутку теми Надії Савченко. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Зокрема, Міністерство закордонних справ спрямувало ноту протесту Росії з вимогою негайно відпустити льотчицю і закликало світове співтовариство відреагувати на викрадення наших громадян. Також Київ закликав ЄС вдатися до більш жорстких санкцій щодо Росії у зв'язку з викраденням Савченко. Згадав про Савченко в телефонній розмові з канцлером Ангелою Меркель і французьким колегою Франсуа Олландом і президент Петро Порошенко. Крім того, глава держави доручив Генпрокуратурі та МЗС вжити заходів щодо звільнення полоненої.
Та все це лише стандартні кроки. Потрібні нестандартні кроки по популяризації самої Савченко, як героя українського спротиву, з одного боку, і жіночого символу нескореності нашої держави - з іншого. Частково цю роботу за владу зараз робить суспільство, тиражуючи фото та цікаві факти з життя полоненої в інтернет просторі. Але без втручання влади цього недостатньо. Банкова повинна поставити питання звільнення льотчиці руба на рівні ООН і домогтися відповідної заяви на адресу Росії з боку секретаря організації Пан Гі Муна. Також не буде зайвою організація зустрічі рідних Савченко з західними високопосадовцями.
Власне, так діяла свого часу влада Ізраїлю, коли намагалася звільнити з полону капрала Гілада Шаліта, захопленого палестинськими бойовиками в 2006 році. Про історію цього бійця тоді дізнався увесь світ, і мільйони людей у всіх куточках світу стежили за долею Шаліта протягом 5 років його перебування в полоні палестинців. В кінцевому підсумку це зробило молодого капрала героєм нації і підняло авторитет держави, яка обміняла його одного на 477 терористів. Продемонструвавши тим самим, наскільки високо вона цінує кожного свого громадянина і воїна. Саме так повинна зараз діяти і команда Петра Порошенка, починаючи і закінчуючи інформаційний день відомостями про Надію Савченко. Україні потрібні нові герої, а громадянам усвідомлення того, що держава попіклується про них у скрутну хвилину.
