Государство

Як новий міністр екології вів до влади партію «яйцеголових»

Ігор Шевченко ще рік тому очолював Мерітократичну партію України, яка дозволяє видачу пропусків у владу лише обраним

Фото: meritokratia.org

"ДС" продовжує серію публікацій про новий склад Кабінету міністрів.   

Офіційну біографію нового міністра екології та природніх ресурсів можна вважати бездоганною. Ігор Шевченко - випускник Київського інституту міжнародних відносин, навчався університеті Міннесоти, Єльському університеті та Гарвардському інституті державного управління імені Кеннеді в США. У 1995 році він став засновником юридичної фірми "Шевченко, Дідковський і Партнери", яка згодом стала однією з найвідоміших в Україні (тепер ЮФ "Астерс"). Але полишив фірму у 2007-му й зосередився на суспільній роботі. Цікаво, але відбулося це після того, як Шевченко попрацював у 2005-му радником прем"ер-міністра Юлії Тимошенко. Того ж 2007-го він заснував компанію Shevchenko Asset Management. З повною біографією нового міністра можна ознайомитись на Вікіпедії. Однак, найбільш цікавим фактом з біографії Ігоря Шевченка є його кар"єра в якості засновника Мерітократичної партії України.

Взагалі, як свідчить та сама Вікіпедія, термін меритократія може використовуватися у двох значеннях. Перше - створення початкових умов для об'єктивно обдарованих і працелюбних людей, щоб вони в майбутньому мали шанс зайняти високе суспільне становище. В США таких загалом називають "яйцеголовими". Друге значення відповідає системі, в якій керівники призначаються з числа спеціально опікуваних талантів. Тобто їдея начебто непогана, мабуть тому й було вирішено так назвати партію. Але! Цей термін був вперше використаний англійським соціологом Майклом Янгом в антиутопії "Піднесення меритократії, 1870-2033", в якій описується футуристичне суспільство, де суспільна позиція визначається коефіцієнтом інтелекту (IQ). У книзі така система приводить до революції, під час якої маси скидають гордовиту і відірвану від народу еліту. А потім такий потенціальний устрій держави був розкритикований ще рядом відомих соціологів.

Игорь Шевченко. Фото: УНИАНТобто це має бути влада обраних, які мають високий інтелектуальний рівень і продемонстрували на практиці, що вміють втілювати його в конкретних проектах. Відтак, люди зі сторони, які не відповідатимуть певному рівню IQ, шансів протиснутися в соціальний ліфт, що рухається до владної верхівки, не матимуть. Це, у свою чергу, може привести до внутрішнього виродження правлячої касти з усіма відповідними негативними наслідками. 

Мабуть тому при заснуванні партії було вирішено змінити звичайний переклад слова мeritocracy з мерИтократія на мерІтократія. І цей термін на вже подається в трохи іншому сенсі (от що значить юрист, та ще й працювавший з сином самого Лавриновича). Отже, виборцям запропонували таку трактовку терміну: "Мерітократія – це така система суспільних відносин, в якій людина оцінюється та отримує визнання лише за особисті досягнення, а на владні посади обираються та призначаються виключно чесні та найкомпетентніші люди, незалежно від їхньої партійної належності, статків, зв"язків, релігійних переконань, етнічного чи соціального походження". Гарне трактування, але якесь дивне. По-перше, як може партія казати про просування осіб незалежно від партійної приналежності. По-друге, за виключення попереднього тезису, про таку саме систему цінностей можуть говорити будь які демократичні сили. Правда, як показує практика, тільки говорити.

Проте засновники Мерітократичної партії України, серед яких був і її перший голова, а нині міністр екології Ігор Шевченко, бачили у своєму проекті лише позитив. Тому й подали заявку на реєстрацію в січні 2011 року. В 2012 році партія заявила про участь у парламентських виборах. Однак організація "обраних" не змогла назбирати необхідну суму для внесення застави в Центрвиборчком, відтак свого номера у виборчому бюлетені не отримала. Не отримала вона і представництва у окружних виборчих комісіях, хоча пропонувала цілих 4 кандидати. На цьому, власне, похід інтелектуалів-достойників у владу закінчився.

Сам Шевченко в зручний кабінет на Грушевського таки потрапив, але з квоти партії "Батьківщина". Куди його, за даними "ДС", рекомендував Сергій Власенко. Що ж до заснованого Шевченком гуртка мерітократів, то з нього новий міністр екології наразі вийшов.

До речі, на сайті Мерітократичної партії прикладом реалізації ідеології на практиці визначені "Сінгапур та сучасна Грузія". Враховуючи надзвичайний потяг влади до грузинських реформ, а також неочікувану любов до міністрів з освітою в США, можливо тому кандидатура Шевченка не викликала нарікань у представників інших політичних сил.

Далі буде...