Государство

Яценюк перетворюється на Тимошенко

Заклики прем’єра до тиску на Конституційний суд нагадують піар-кроки екс-прем’єра Тимошенко, яка заради ефектних тактичних дій жертвувала стратегією. І програвала

Фото: УНИАН

Кожного разу засідання уряду закінчуються якимись звинуваченнями, дорученнями чи просто гнівними тирадами прем'єра Яценюка. Можливо, так і має бути, але є одне але - наступного разу про попередні тиради чомусь забувається і ми чуємо якісь нові піарні заготовки від Арсенія Петровича. Правди нема куди діти - всі наші високопосадовці добре навчилися правилам піару, яким можна замінити реальні справи, але Яценюк, вочевидь, тут у лідерах. Ніхто не каже, що він лише піариться, проте розрив між сказаним і зробленим помічають не лише експерти, але й бабусі в селах.

Згадаємо декілька вікопомних заяв і дій прем'єра. У кінці січня він оголосив про режим надзвичайної ситуації. Справа потрібна, адже у нас з радянських часів ніхто не інвентаризував ні місць, ні засобів цивільної оборони населення. Після прем'єрського розпорядження місцеві керівники почали все перевіряти і звітуватися. Процес, як казав Горбачов, пішов. Всі казали: "Яценюк - молодець". Але рівно через місяць на засіданні уряду публічно були затримані керівники ДержЧС Бочковський і Стаєцький, які, власне, і займалися виконанням "надзвичайного" доручення прем'єра. До моменту затримання цих чиновників зауважень на їхню адресу щодо невиконання чи саботажу режиму надзвичайної ситуації не було. І тут - одразу в кайданки. Що сталося потім ми добре пам'ятаємо. Більш того, спрогнозуємо, що Бочковський і Стаєцький не сядуть до в'язниці взагалі.

Інший приклад - звинувачення Яценюка на адресу міністра палива й енергетики Володимира Демчишина за контракт з постачання світла до Криму. Була створена навіть комісія з розслідування підписання цього контракту, її вердикт, м'яко кажучи, не на користь Демчишина. Проте цю історію спустили на гальмах - контракт діє, Яценюк більше не вимагає звільнити міністра. Звідси питання: а навіщо взагалі було піднімати ґвалт, якщо ніхто нікого не збирався знімати з посади? Нехай вибачать піарники прем'єра, але вийшло якось по-дибільному. Причому так виходить неодноразово.

Громадянський тиск на суддів - це добре. Але чи не маємо ми справу зі спробою відволікання уваги населення від кризових явищ? У цьому Яценюку може дати фору хіба що Юлія Тимошенко

Можна наводити ще багато прикладів порожніх заяв із далекого і недавнього минулого прем'єра, але Арсеній Петрович щотижня оновлює арсенал своїх гучних заяв. Можливо це вплив балакучих і непостійних Близнюків - знаку гороскопу, під яким він народився, а може спосіб самооборони від опонентів. Адже градус заяв Яценюка залежить від рівня тиску на нього з боку критиків. Приміром, сьогодні Арсеній Петрович зробив декілька заяв, які дещо дивують. Він вимагає від Мінпаливенерго, "Нафтогазу" й НКРЕ пояснити людям, звідки такі високі тарифи на газ. І зразу ж взявся пояснювати сам. Це добре, але ці тарифи діють вже п'ятнадцятий день. До речі, і керівник НКРЕ Вовк, і голова НАКу Коболєв вже тему пояснювали, тепер ще пояснить Демчишин. Але чому для роз'яснень згаяно цілі три місяці? Натомість на підрив тарифної політики влади ефективно працювала "опозиція" та проросійська агентура у ЗМІ.

Далі - Яценюк занепокоївся затримками з закупівлею техніки для АТО. Якщо такі проблеми є, очевидно, не варто їх виносити отак прямо на публіку. Або ж коли існують підстави підозрювати "Укроборонпром" у якихось махінаціях, то законослухняний чиновник мав би звертатися з документами до Генпрокуратури, а не до міністра оборони перед телекамерами. До того ж - у прем'єрській команді люблять підкреслювати, що у нас республіка парламентсько-президентська і не варто Банковій залазити на чуже поле. Проте сам прем'єр "грішить" заходом на "чужу" територію.

Сьогодні ж Яценюк доручив міністру юстиції Павлу Петренку взяти участь у засіданні Конституційного суду, який розглядатиме звернення щодо конституційності деяких норм закону про люстрацію. До участі у цьому засідання прем'єр закликав і депутатів з коаліції. Тож якщо всі відгукнуться на цей заклик, від завтра політичне життя переміститься на вулицю Жилянську під стіни КС. Звісно, громадянський тиск на суддів - це добре. Але чи не маємо ми справу зі спробою відволікання уваги населення від кризових явищ? У цьому Яценюку може дати фору хіба що Юлія Тимошенко. Арсеній Петрович ще не додумувався до "юліної тисячі" й боротьби з епідемією "свинячого грипу". Можливо, це ще буде. Ближче до грудня, коли уряду доведеться або йти у відставку, або коаліція дасть йому вотум довіри ще на рік.