Государство

Заповіт Януковича. Коли екс-регіонали скажуть, що Порошенко і Путін домовилися воювати вічно?

Колишні регіонали, здається, надто занудилися без влади і запопадливо вигадують, як би так вчинити, аби пошвидше повернутися до рідних крісел

Фото: comments.ua

Здавалося б, перейменувавшись в Опоблок, регіонали прирікли себе на вічне перебування в опозиції. Це, якщо виходити з давнього мультяшного принципу "Как вы яхту назовете, так она и поплывет". Тим не менше, мрії Ахметова та Льовочкіна перетворити Опоблок на Владоблок уже набувають певних рис плану. Ідеальним для Опоблоку був би сценарій позачергових парламентських виборів, і аби досягти цього нічого кращого за схему "чим гірше, тим краще" ніколи не існувало.

Як повідомили "ДС" власні поінформовані джерела, всі публічні персони від Опоблоку днями отримали такі собі темники, з короткими тезами, які розкривають "політику партії", а точніше кажучи риторику, за допомогою якої екс-регіонали розгойдуватимуть ситуацію в Україні та розширюватимуть свій електорат, що сильно порідів після окупації Криму та частини Донбасу.

Теми, за допомогою яких опоблоківці планують повернутися на владний Олімп, з одного боку доволі тривіальні, що в цілому характерно для будь-якої української опозиції. Тим не менше, вони досить показові і зайвий раз підкреслюють, що Опоблок за великим рахунком українською опозицією не є, а є агентом впливу сусідньої держави.

Але усе по порядку. Все, що ми найближчим часом почуємо від колишніх регіоналів можна розбити на кілька дуже простих тез.

Перша: життя в Україні з кожною хвилиною стає все гірше і гірше. Тарифи зростають, злочинність поширюється, народ злидарює, а війні не видно кінця і краю.

Друга: жити стає все гірше і гірше з однієї простої причини - чинна влада не здатна впоратися з ситуацією, як недолуга, непрофесійна, пересварена і так далі.

Третя: єдині, хто може впоратися с цією надзвичайно складною ситуацією - це, звісно, Опоблок. Треба "все взяти і поділити", хоча ні - треба "налагодити економіку", та забезпечити людям "підвищення соціальних стандартів".

Ну і на останок контрольний в голову: "Ми готові наводити порядок уже сьогодні". Пам'ятаєте "покращення життя вже сьогодні"? Як бачимо, в риториці регіоналів не міняється майже нічого. Таке відчуття, що "темники" Опоблоку пишуться за чернетками незабутнього Віктора Федоровича. Зрештою, а навіщо відмовлятися від старих примітивних але працюючих методів агітації. Головне наполегливо переконувати людей, що команда регіоналів - це видатні професіонали, здатні творити гроші з нічого, та щоденно підвищувати бюджетникам зарплати, а старим - пенсії.

Отже дуже скоро ми з екранів політичних ток-шоу та з трибуни Верховної Ради чутимемо всю цю до болю знайому популістичну риторику. Але головною фішкою опоблоківської пропаганди стане дещо відносно новеньке. Можна не сумніватися, що найбільш наполегливо електорату продаватимуть обіцянку дуже швидко закінчити війну. Мовляв, нинішня влада веде війну на Донбасі, бо їй це вигідно. І саме через це не хоче сісти і домовитися про довгоочікуваний мир. В чому ж полягає ця вигода? Тут опоблоківці матимуть можливість дати своїй фантазії розгулятися на повну. Тут можна згадати про природню ненависть до "працьовитого народу Донбасу", і про оборудки з контрабандою, і про розкраданя грошей на "оборонку", і про те, що війною дуже зручно прикривати боротьбу з опозицією, та списувати на неї усі економічні негаразди. За цією логікою дуже легко дійти до думки, що Петро Порошенко особисто закликав: "Путін, ввєді войска", але тихенько, щоб чув тільки він. А потім вони вдвох за спиною в українців і росіян (які, як усім відомо братні народи) підступно змовилися воювати на Донбасі до кінця віків на горе простим людям.

Але згадувати Путіна "всує" екс-регіонали жодним чином не будуть, як і наголошувати на хоча б якійсь ролі Росії у донбаській війні, а педалюватимуть вину Порошенка та української влади взагалі, наче війну почали вони, а не Путін.

І в цьому контексті екс-регіонали матимуть серед українських політиків свого вірного союзника, якому так само хочеться повернутися до влади і для цього так само необхідно максимально розгойдувати ситуацію до перевиборів. Мова йде про Юлію Тимошенко, риторика якої останнім часом багато в чому дуже нагадує опоблоківську. Юлія Володимирівна, як і ті, хто колись садив її до буцегарні, грає на темі, як все в Україні зараз катастрофічно. Ті ж "злодійські" тарифи, та ж соціалка, та ж заборона на продаж землі, а от про війну лідерка "Батьківщини" просто мовчить, наче ніякої війни немає. Мовчить, правда, персонально Тимошенко, в той час коли нардеп від її політсили Надія Савченко висловлює свої дивні пропозиції, які з риторикою Опоблоку добре кореспондуються. "Війну треба завершувати", "У Донбасу треба просити вибачення", "прямі переговори з Захарченком та Плотницьким" - ну чим не спікер Опоблоку? То ж сценарій об'єднання зусиль "Батьківщини" і Опоблоку, принаймні, тактичного задля розхитування ситуації та подолання спільних політичних ворогів не здається надто фантастичним. Тим більше певний досвід зі створення "ширки" семирічної давнини, нехай і невдалий обидві сторони мають.

Ну, і остання риска. В "темниках" екс-регіоналів уже зовсім не згадується колись найулюбленіша тема їхніх політичних спекуляцій - російська мова. Здається, що навіть опоблоківці розуміють, що після початку війни на Донбасі спроби знову розігрувати в Україні карту "русскоязичності" матимуть вигляд надто вже відвертої гри на розширення "ЛНР" та "ДНР" на інші регіони України, при чому військовими методами. І в контексті "миролюбної" риторики Опоблоку вже не сприйматиметься навіть відданими прихильниками цієї політсили. Про решту українців годі й казати, від них за надто палку любов до всього "русского" уже давно можна отримати по зубах, в тому числі і аж ніяк не фігурально.