Общество

Чи буде об'єднання, якщо УАПЦ проти

Процес єднання між УПЦ КП та УАПЦ черговий раз спіткнувся. Архієрейський собор УАПЦ, розглянувши пропозиції, які виробила спільна комісій з об'єднання, відповів незгодою майже за всіма позиціями

Втім, собор не відмовився від подальших переговорів щодо єднання. Але в УПЦ КП до цих відмов поставилися саме так і через своїх спікерів повідомили про це світові.

Отже в УАПЦ відмовилися в першу чергу від тих пропозицій, які, на думку владик УАПЦ, утискають інтереси УАПЦ. Це, по-перше, кількість делегатів на Об'єднавчому соборі - в УПЦ КП наполягають на пропорційному представництві, в УАПЦ - на рівночисельному. Адже зрозуміло, що в разі пропорційного представництва кількість представників УАПЦ буде відчутно меншою, отже всі голосування відбуватимуться "в одні ворота". Про те, що ця вимога є для УАПЦ принциповою, відомо давно - тим не менш в УПЦ КП відмовляються з нею рахуватися.

Другою "принциповою" позицією виявилося питання про вибори предстоятеля об'єднаної церкви. Пропозиція влаштувати вибори між діючими предстоятелями УПЦ КП та УАПЦ - тобто патріархом Філаретом та митрополитом Макарієм - була відкинута собором УАПЦ. Владики наполягають на традиційному способі обрання предстоятеля, при якому на вибори може бути висунутий будь-хто з правлячих архієреїв або вибори відбуваються шляхом жеребкування.

Третьою принциповою позицією стала назва. Щоправда тут все трохи заплутано. В одному пункті йдеться про те, що об'єднана церква має називатися "УАПЦ КП", а якщо в УПЦ КП не погодяться - то взагалі ні про що говорити (це, до речі, єдиний ультиматум в документі). Але вже в наступному параграфі владики пропонують називати об'єднану церкву "українською православною церквою". Без будь-яких зайвих літер - "А" чи "КП". Щоправда, тут-таки виникає запитання юридичного штибу - адже в Україні вже існує зареєстрована церква, яка має таку назву.

Владики УАПЦ відмовилися проводити спільне богослужіння з патріархом Філаретом у Володимирському соборі у день пам'яті рівноапостольного князя Володимира. Ця відмова найдивніша і найнепоясненніша з усіх. Єдине пояснення, яке спадає на думку - вони не хочуть "псувати свято" Московському патріарху

Ще один цікавий пункт відмови - переходи парафій. Комісія запропонувала ввести мораторій на переходи парафій між УПЦ КП та УАПЦ, але зазначивши, що цей мораторій не поширюється на переходи до обох церков з УПЦ МП. Чому в УАПЦ заблокували цей пункт? Бояться збільшення кількості парафій в УПЦ КП? Чи виконують пряме замовлення з боку УПЦ МП?

Цілком ймовірно. Оскільки в ухвалах Архієрейського собору йдеться про те, що до переговорів про об'єднання треба залучити УПЦ МП. Це "давня пісня", яка дотепер означала, що ніякого об'єднання не буде. Тому що УПЦ МП в ньому зовсім не зацікавлена.

І ще одна, вже зовсім дивна річ: владики УАПЦ відмовилися проводити спільне богослужіння з патріархом Філаретом у Володимирському соборі у день пам'яті рівноапостольного князя Володимира. Ця відмова, як на мене, найдивніша і найнепоясненніша з усіх. Єдине пояснення, яке спадає на думку - вони не хочуть "псувати свято" Московському патріарху. Який вирішив, що монополія на святкування цих днів має належати йому.

Цей пункт і змушує подивитися на всі рішення Архієрейського собору УАПЦ під кутом замовлення з боку Москви чи підкупу з боку "православного олігарха" Новінського. Бо ніякого іншого раціонального пояснення для саме цієї відмови не знайти.

Втім, реакція на ці відмови з боку УПЦ КП насторожує не менше, ніж дивовижі документів УАПЦ. Вона бурхлива, емоційна і дуже медійна. В ній домінує месідж про те, що УАПЦ "відмовляються від єднання" - хоча це з документів жодним чином не випливає. Можна сперечатися про те, чи має УАПЦ право вимагати того, що вимагає - але це питання вирішується, знову ж таки, за столом переговорів. Навряд чи хтось міг очікувати, що переговори будуть легкими, що всі на все відразу погоджуватимуться, що компроміс лежить на поверхні.

Тобто головне, на що обом церквам варто було б накласти мораторій - на виступи в пресі з характеристиками владик обох церков на адресу один одного. Неможливо працювати над компромісами і при цьому регулярно викидати у медіапростір свої емоції щодо партнерів. Принаймні, якщо ти дійсно шукаєш компромісу, а не намагаєшся продемонструвати публіці, що він неможливий. Тому наразі відчуття саме таке: обидві сторони намагаються переконати нас, що інша сторона "зриває об'єднання".