Общество

Чи так страшна дев'ятирічка як її малюють

Пропозиції Міністерства фінансів щодо економії на шкільній освіті вже викликали масу суперечок

Фото: Сергей Анашкевич

Задля економії бюджету Мінфін пропонує скоротити термін обов'язкового навчання у середній школі до 9 років. Тобто обов'язкова дотепер середня освіта може перестати бути обов'язковою. Принаймні, якщо це рішення затвердять, не в кожної дитини буде можливість зробити це саме в школі.

Поки що не зовсім зрозуміло, як здійснюватиметься відсів тих, хто не піде до старших класів - судячи з усього, це відбуватиметься за результатами іспитів чи тестувань наприкінці 9 класу. У старшу школу переводитимуться тільки ті учні, які демонструватимуть достатньо високий рівень підготовки і в яких є всі шанси потрапити до вузів. Всі решту зможуть отримати закінчену середню освіту у коледжах.

Не те, щоби це було для нас зовсім новим. За радянських часів практика "видавлювання" зі школи учнів, які не демонстрували високих досягнень у навчанні, була цілком відпрацьованою: відсів після 8 класу бував настільки відчутним, що кількість старших класів доводилося скорочувати вдвоє. Втім, в той час система середньої професійної освіти була розгалуженою, цілком доступною, майже завжди гарантувала працевлаштування. До того ж в деяких галузях диплом про середню професійну освіту був бажаним чи навіть необхідним при вступі до вузу.

Попри емоційні вигуки про "сегрегацію" і "порушення прав", це зовсім не позбавлено сенсу. Приміром, у Німеччині дитині дорога до вузу може бути "заказана" навіть раніше - після 4 класу

Нині система середньої професійної освіти занепадає. То може, рішення про примусове видворення зі шкіл тих, хто не здатний до інтелектуальної праці, вдихне у неї друге життя?

З пропозицій Мінфіну поки що незрозуміло, як скорочення обов'язкової середньої освіти вплине на програми середніх професійних закладів. Якщо оволодіння програмою середньої школи стане необов'язковим, то це може істотно змінити структуру навчання у подібних установах. Вони зможуть "економити" на викладанні загальних предметів чи, принаймні, істотно скоротити їхній обсяг. Адже якщо учня "пішли" зі школи з причини нездатності оволодіти, приміром, математикою на рівні середньої школи, то навіщо йому інтеграли у стінах ПТУ чи музичного училища? В цьому сенсі прийняте "від злиднів" рішення Мінфіну зможе навіть підвищити ефективність підготовки фахівців у середніх спеціальних закладах.

Важливим моментом стає питання про подальшу неможливість для учня, який пішов зі школи, не завершивши середньої освіти, вступити до вузу. Попри емоційні вигуки про "сегрегацію" і "порушення прав", це зовсім не позбавлено сенсу. Приміром, у Німеччині дитині дорога до вузу може бути "заказана" навіть раніше - після 4 класу.

Фото: u4eba.netЦе рішення може стати поштовхом до оздоровлення ситуації у вищій освіті в Україні. Хоча б тому, що кількість ВНЗ можна буде з легким серцем скоротити. Наразі кількість людей з дипломами про вищу освіту просто вражає. Причому більшість з цих дипломів - навіть тих, які не "куплені" - зовсім не гарантує жодних професійних якостей. Якщо до вузів підуть тільки ті, хто дійсно хоче і спроможний вчитися - це буде зовсім непогано.

Те саме, загалом, можна сказати і про шкільну освіту. Кожен, хто закінчив нашу школу, кожен, в кого наразі є в сім'ї школяр, знає, що в кожному класі є діти, які прагнуть вчитися, і діти, які не мають до того бажання чи таланту. І якщо у початковій школі це не має великого значення - бо навчитися читати, писати і виконувати базові арифметичні дії мусять усі - то у старших класах орієнтування вчителя на "середній рівень", який часто є дуже невисоким, є просто згубним для тих, хто хотів би і міг би отримувати знання.

Але всі ці зміни можуть виявитися цілком косметичними, якщо все закінчиться простим скороченням років навчання та кількості людей, які отримали повну середню освіту. Реформа всіх рівнів освіти за умов такого скорочення стає не просто актуальним - нагальним питанням. Тобто зекономити на скороченні, можливо, вдасться. Але кількість в якість сама по собі не перейде.