Чи варто Папі Римському боятись за своє життя
В Італії оголосили підвищену терористичну тривогу у зв'язку з погрозами на адресу Папи Римського Франциска з боку радикального ісламістського угруповання Ісламська держава Іраку та Леванту.
Італійські правоохоронці заявляють, що можливі теракти у громадському транспорті, просто у місцях великого скупчення людей - і в Італії, і поза її межами, в посольствах та представництвах Італії та Святого Престолу.
Такі наміри ісламських терористів можуть бути пов'язані з активністю Святого Престолу у справі захисту християн, які стали жертвами бойовиків ІГІЛ на території Іраку. Апостольська столиця давно не виявляла такої активності у турботі про одновірців. Втім, і масштаб злочинів проти християн з боку бойовиків ІГІЛ непересічний. Цілком можливо, що загроза особисто Папі та в цілому Італії - попереджувальний удар напередодні самміту "На захист християн", який має відбутися наступного тижня у Вашингтоні. Спостерігачі не виключають, що учасники самміту будуть стимулювати західних лідерів створити коаліцію для чергового військового вторгнення на Близький Схід. Такий от черговий похід - щоправда, вже не за гробом Господнім, а за правом для людей зберегти своє життя, незалежно від віросповідання. Адже ІГІЛ оголосив своїм ворогом не тільки "невірних", але ї ісламський істеблішмент - зокрема, Саудівську Аравію та інших флагманів сучасного ісламського світу, які "потонули у розкошах" і зрадили ідею світового панування ісламу.
Втім, в погроз Іглу Папі Римському можуть бути і "мирні" цілі. ІГІЛ являє собою відносно нове для ісламу явище глобального типу. "Всесвітній халіфат" все більше виявляє якості мережевої організації чи, радше, франшизи. Він діє в різних частинах світу, видаючи місцевим "представництвам" моделі для наслідування і карт-бланш у методах реалізації. Тепер частинами цієї мережі є немала кількість радикальних салафітських угруповань - від африканської Боко харам до Ісламського руху Східного Туркестану.
Причому ця мережа охоплює не тільки традиційно ісламські території. Європейські спецслужби говорять про величезну кількість джихадистів у Європі. І це зовсім не вчорашні мігранти, які зберегли міцний зв'язок з ісламістськими центрами колишньої батьківщини - які дотепер становили більшість ісламістів-радикалів у європейських країнах. Тепер це головно мусульмани, які народилися в Європі, мають доволі високий рівень освіти і свідомо роблять вибір на користь ісламського радикалізму. Зазвичай, вони знаходять один одного через соцмережі і так само підтримують зв'язок.
В такий спосіб халіфат стає справді глобальним. І як будь-який глобальний мережевий проект, має привертати до себе увагу. Пообіцяти вбити Папу Римського - цілком прийнятно з точки зору піару. Оскільки на образ Санта Клауса вже наклала лапу Кока-кола. Відрізання голів американським журналістам та дітям християн, розпинання "єретиків", гвалтування жінок-єзидів і, головне, тиражування, медієзація цих шокуючи кадрів - цілком ефективне пабліситі для бренду "Всесвітній халіфат".
Взявши на озброєння методи західних корпорацій та творчо їх переосмисливши, сектанти-мусульмани зуміли вийти на глобальний рівень. Отримавши нові, небачені можливості - використовувати бійців у будь-якій точці земної кулі (як то було, наприклад, з узбецькими бойовиками в пакистанському аеропорту), займатися фандрейзінгом в країнах, де їх присутність мінімальна, і використовувати вміння й комунікативні навички мусульман, народжених в Європі для делікатних справ - приміром, вербовки інших європейців через соціальні мережі.
Проте глобалізація неодмінно принесе до стійкого і за пишного світу локальних фанатиків і свої виклики. Принесе конкуренцію ідей і думок, сварки за владу і першість, гризню за контроль над фінансовими потоками і роздуми про користь чи шкоду самих цих потоків. Принесе хакерів, котрі публікуватимуть переписку між "бойовими побратимами", і інших хакерів, які публікуватимуть реальні імена і адреси тих перших хакерів. Все те, від чого страждають великі структури зі складними вертикальними та горизонтальним зв'язками.
В процесі того групи локальних фанатиків або стануть чимось іншим - складнішим і стриманішим, або до смерті розсваряться, розпавшись назад на безліч дрібних анклавів. Про можливість третього шляху - створення реального всесвітнього халіфату зі збереженням сьогоднішньої ідеології і "специфіки піару", думати зовсім не хочеться.
