Общество

Чи врятує третя світова Землю від перенаселення

Демографічна криза, яка здатна довести планету до повної стерильності, має статися десь на початок ХХІІ ст., коли кількість людей на Землі сягне 11 мільярдів осіб

Фото: votkak.net

Апокаліпсис - вдячна тема і для літераторів, і для медійників, і для справжніх науковців. Здається, не проходить тижня без того, щоби до відома споживача не довели черговий сценарій "кінця світу". Підприємливі медіа обов'язково мають у своєму архіві топ-5, -10, -20 "найбільш імовірних причин загибелі людства". У цих списках третя світова часом поступається екологічній катастрофі, пандемії, космічній катастрофі, часом виникає щось екзотичне - на кшталт загрози від великого адронного коллайдера, планетарного блекаута або "помилки міленіуму".

Цього тижня дослідники з університету Аделаїди нагадали нам про ще одну з імовірних загроз - демографічну кризу, яка здатна довести планету до повної стерильності. Згідно з повідомленням Інституту довкілля, це має статися десь на початок ХХІІ ст., коли кількість людей на Землі сягне 11 мільярдів осіб, які швиденько знищать всю їжу, питну воду, вичерпають інші ресурси і, нарешті, просто доконають довкілля. Автори дослідження категоричні: 11 мільярдів - це саме той рівень, на якому стагнація неуникна, обвальна, неконтрольована і цілком фатальна для всього живого на планеті. Єдиний порятунок - починати контролювати приріст населення вже сьогодні, а також усіма силами знижувати навантаження на екосистему. На думку дослідників, навіть найжорсткіші міри тут не будуть зайвими.

Любителі конспірології вважають, що розвинені країни не поспішають вирішувати проблему Еболи все з тих же "демографічних" міркувань - проблема стосується великою мірою тільки Африки, де ріст населення загрозливо швидкий

Втім, як щодо будь-якого зі сценаріїв апокаліпсису, звіт дослідників залишає чимало відкритих запитань. Наприклад, коли дослідники пишуть про "прийнятне навантаження на екосистему", судячи з усього, "навантаження" вираховується на основі сучасного рівня технологій і споживання. Натомість цей критерій є доволі рухливими - він змінюються постійно, тобто зміна навантаження на екосистему зовсім необов'язково залежить саме від кількості народонаселення. Вона може залежати від способів видобутку енергії, кількості спалюваних вуглеводнів, рівня споживання, використання новітніх технологій і модернізації виробництв тощо. Те саме стосується аргументу про нездатність прогодувати велику кількість населення: дослідження враховує ті способи господарювання і розподілу продуктів, які практикуються зараз. Але все може змінитися, якщо попит у продовольчій сфері відчутно збільшиться - чи, навпаки, агро технології здійснять черговий прорив.

Не зовсім зрозуміла теза авторів і про те, що проблему перенаселення не вирішить третя світова війна. Автори чомусь взяли за мірило відсоток втрат від загальної популяції у Першій та Другій. В той час, як третя світова, якщо вона відбуватиметься із застосуванням сучасних видів озброєння може забрати як значно менше життів, так і повністю стерилізувати планету. Також залишається незрозумілим, чи врахували автори епідемії і в яких пропорціях. Наприклад, "Чорна смерть" у ХІV ст. забрала у деяких регіонах від третини до половини населення. Масштабу пандемій у глобалізованому світі ми поки що не можемо оцінити - судячи з нинішньої ситуації навколо Еболи. До речі, любителі конспірології вважають, що розвинені країни не поспішають вирішувати проблему Еболи все з тих же "демографічних" міркувань - проблема стосується великою мірою тільки Африки, де ріст населення загрозливо швидкий. В такий спосіб країни "першого світу" непрямо звинувачують в тому, що вони дозволяють епідеміям контролювати чисельність африканців в "природній спосіб".

Фото: centerblog.netЗагалом складається враження, що мета дослідження - укорінення думки про необхідність контролю над чисельністю популяції. Особливо у країнах "третього світу" - адже автори вказують на те, що саме Африка і Південна Америка невдовзі найбільш болюче відчують на собі проблеми перенаселення. На "планування сім'ї" і "репродуктивну освіту" в цих регіонах автори покладають великі надії. Втім, традиційні культури і церкви чинять опір насадженню подібних "секулярних ідей". Суперечки щодо того, чи контрацепція є абсолютним порятунком від надмірного росту популяції і яким має бути "статеве виховання" не вщухають.

Безсумнівним залишається те, що демографічна криза - серйозний виклик для сучасної цивілізації. Так чи інакше на цей виклик доведеться відповідати - і краще, якщо людство дасть якусь свідому відповідь. Бо інакше залишиться сподіватися на "стихійні" регулятори - катастрофи, пандемії чи Третю світову. Яка, що би там не "моделювали" науковці, може вирішити "проблему перенаселення" кардинально і назавжди.