Чим Папа Римський відрізняється від патріарха Кирила
Папа назвав його "братовбивчим" та закликав шукати миру у діалозі. Велика кількість українців сприйняли таку позицію понтифіка ледь не як особисту зраду.
"Чим він відрізняється від патріарха Кирила"? - запитують українські католики у соцмережах. "Папа не хоче сваритися з РПЦ або погано поінформований", - пишуть церковні аналітики. "Ватикан став жертвою російської пропаганди! Чому українські католики не доносять правду до свого глави церкви?" - запитують некатолики.
Те, що позиція папи Франциска може бути цілковито аполітичною, нам навіть на думку не спадає. Ми надто зжилися з нашою війною, щоби дозволити собі будь-яку аполітичність. І церква стала для нас важливим політичним фактором. Тому і папу, який намагається лишитися у межах християнського поля, ми сприймаємо виключно як політичну фігуру. І нас дуже дратує те, що його риторика аж надто схожа на риторику патріарх Московського - ті самі слова про "братовбивчий конфлікт", ті самі заклики до "миру через діалог". Тобто Папі Римському не поталанило - ми сприймаємо його самого і його слова через кремлівську призму. Так, він, мабуть, і правда хоча б частково є жертвою московської пропаганди. Але так жертвами є і ми з нашим викривленим сприйняттям.
Очевидно, що у слово "братовбивчий" папа Франциск вкладає дещо інший зміст, ніж той, що має на увазі патріарх Кирил. В його риториці "братовбивчий" він тому, що українці та росіяни є "братніми народами". І ми не надто звернули увагу на те, що папа Франциск вклав у це слово інший зміст - християни вбивають християн. Його слова були адресовані виключно українцям, тобто стосувалися саме громадянської частини конфлікту.
Єдине, що дійсно можна закинути папі - і справді запідозрити у тому вплив з боку Росії - жодного натяку на визнання російської агресії. Допоки папа не визнає російської агресії, він зможе собі дозволити лишатися в межах "миротворчої" риторики. Втім, миротворча риторика - байдуже, з визнанням чи невизнанням російської агресії - є наразі європейським трендом щодо української війни. Це зауважили католики України - папа міг би підтримати їх у захисті батьківщини від агресора, адже це жодним чином не входить у протиріччя з католицькою доктриною.
Втім, папа наголошує на тому, про що ми самі не надто любимо замислюватися: наша війна не є війною виключно з іноземним агресором. Вона має потужну громадянську складову. А підтримувати войовничу риторику, "мову ненависті" у громадянському конфлікті - справа дуже невдячна. Допоки Україна не веде офіційно війни з Росією, допоки ми самі не відважимося це визнати - наш конфлікт для всього світу, включно з Ватиканом, лишатиметься найперше громадянським. Так, підбурюваним, підтримуваним зовні - але все одно громадянським. На цьому, до речі також наголошував папа у своїй промові - на тому, що це війна, в якій "українці вбивають українців". Ви направду думаєте, що папа мусив підтримати одних українців проти інших?
Так, ми могли чекати від папи римського більшої мужності, ніж від його світських колег - європейських політиків. Але чи маємо ми право вимагати від нього більшої мужності, ніж є в нас самих? Наразі папа римський лишається на боці найслабших у цьому конфлікті - на боці безпосередніх жертв конфлікту. Яких звинувачуємо і зневажаємо ми, яких використовують і зневажають сепаратисти з росіянами - і яким, дійсно, не треба нічого, окрім миру, який є для них єдиним шансом вижити.
