Общество

Чому Білорусь передумала створювати автономну церкву

Виявляэться, що Білоруська церква має навіть більше прав, ніж якби вона мала формальний статус самоправної

Фото: church.by

Місяць тому, коли Білоруська православна церква раптом прийняла рішення просити Московську патріархію про автономний статус, спільнота завмерла. Це було щось нечуване, адже БПЦ дотепер не давала жодних приводів сумніватися у відданості центру. Особливо після того, як на посаду її очільника було призначено митрополита Павла. Цілковито "московську" людину, яка відсунула від керівництва попереднього екзарха - митрополита Філарета, що довгий час існував у "симфонії" з Олександром Лукашенком. Гармонійність цієї симфонії - враховуючи непросту вдачу "бацьки" та його складних стосунків з Росією - не могла не турбувати керівництво РПЦ.

Тому більшість спостерігачів були здивовані раптовим рішенням спільного зібрання єпархій Білоруського екзархату РПЦ щодо претензій на автономний статус. Висувалися різноманітні гіпотези щодо "тиску бацьки", який час від часу висловлюється щодо "власної церкви" для Білорусі. Найбільш радикальні коментатори вітали рішення білоруських єрархів вигуками "процес пішов!" і прогнозуючи усенькій "канонічній території" долю клаптикової ковдри, побитої міллю.

Єдине, що насторожувало у всій цій історії - загадкова мовчанка самої Московської патріархії. Жодного коментарю від жодної офіційної особи, і навіть записні фріки і клоуни не зробили нічого помітного.

Щось подібне всі останні роки ми чули від керівництва УПЦ МП: в нас такі широкі права автономії, що ніякі інші статуси нам не потрібні. Щоправда, потім виявлялося, що межі цієї "автономії" не визначені жодними документами

Наразі цій загадці знайшлась відповідь. Московська патріархія мовчала, тому що говорити не було про що. Тому що все це, цілком можливо, було сплановано і сталося за її відома і безпосередньої участі. Митрополит Мінський і Заславський Павел заявив, що питання про автономію з порядку денного зняв, і повертатися до нього не будуть ще років з 25, а краще 50. В такий спосіб щодо білоруського напряму Московська патріархія може найближчим часом спати спокійно. Ситуація, яка поволі розгойдувалася останні роки і під впливом останніх політичних подій і настроїв лідера країни загрожувала неприємностями, розряджена. З одного боку Лукашенкові - якщо йому спаде на думку знову заговорити про "свою церкву" - можна буде відповісти, що, мовляв, вже розглядали, але виявили, що церква "не готова", що їй це "не потрібно" і т.д. З іншого, ніякої чергової проблеми на кшталт тих, що РПЦ має у Молдові чи тим паче Естонії, в Білорусі не буде.

До речі, цікаво було вже те, що БПЦ "просила" про такий самий статус, які мають церкви в Молдові, Естонії та Латвії - в країнах, які Росія втратила майже остаточно, які вже пішли або от-от остаточно підуть подалі від її геополітичного проекту. Можливо, саме це мав на увазі митрополит Павел, коли казав про невдалий політичний момент - "на тлі того, що відбувається сьогодні у світі, Європі" і що взагалі ідея про самоуправління це був який "вброс" - хоча озвучено воно було на зборах єпархій, а не на сумнівних інформаційних ресурсах.

Cовещание председателей Синодальных отделов и комиссий Белорусской Православной Церкви. Фото: church.bЦілком можливо, що певні настрої на самоуправління, автономізацію церкви у Білорусі дійсно є. На тлі українських подій, які виявили доволі непроглядну роль церкви Московського патріархату у розпалюванні громадянського конфлікту ці настрої, швидше за все, набирали популярності. І з цим вирішили поборотися найбільш надійним чином: спочатку їм цілком демократично дали прозвучати, потім скандалізували (за словами самого патріаршого екзарха), а потім оголосили "несвоєчасними" і взагалі "нераціональними". Бо ж, виявляється, Білоруська церква має навіть більше прав, ніж якби вона мала формальний статус самоправної. Принаймні, так каже патріарший екзарх митрополит Павел.

Щось подібне всі останні роки ми чули від керівництва УПЦ МП: в нас такі широкі права автономії, що ніякі інші статуси нам не потрібні. Щоправда, потім виявлялося, що межі цієї "автономії" не визначені жодними документами і не убезпечують від втручання у церковне і політичне життя з боку іноземного церковного керівництва.

А тому патріарший екзарх митрополит Минський та Заславський Павел таки має рацію. Не мають сенсу всі ці статуси "самоправної", "самоправної з правами широкої автономії", "автономної" церкви, якщо вже трапилося вам опинитися у братських обіймах Московської патріархії. Тільки автокефалія. Тільки хардкор.