Общество

Катерина Норенко: Кримські заповідники перетворились на прохідний двір

Еколог Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" про те, як окупаційна влада півострова знищує найцінніший актив автономії

Останнім часом все більше занепокоєнь у вітчизняних екологів викликає стан заповідних території в анексованому Криму. Нині всі вони в тій чи іншій мірі перетворені на об'єкти платного відпочинку. Про нинішнє становище кримських природних заповідників "ДС" поговорила з екологом Міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Катериною Норенко.

"ДС" Наскільки все погано зараз в заповідних зонах Криму?

К. Н. На момент анексії півострова там знаходилося 6 з 19 природних заповідників України, що є найбільш цінними категоріями природно-заповідного фонду. У січні цього року окупаційна рада міністрів Криму затвердила перелік заповідників, що передаються у підпорядкування Рескомлісу (республіканський комітетет АР Крим з лісового та мисливського господарства - ред.). Це Опукський, Казантипський, Ялтинський та Карадазький заповідники - як бюджетні установи, та національний природний парк "Тарханкутський". Цікаво, що заповідник "Мис Мартьян" до цього списку  досі не увійшов.

Немає у переліку також Кримського природного заповідника, який у жовтні 2014 року був переданий до Федеральної бюджетної установи "Комплекс Крим", котре входить до складу управління справами президента РФ. Ця передача відбувалася не по-тихому, всі про це знали, ​але чинити опір зараз у Криму, як і в РФ, не заведено. Що ж до цільового використання "відмитих" таким чином заповідників, то зараз це переважно полювання і розбудова відповідної інфраструктури. Відтак, неважко здогадатися, у що невдовзі перетворяться ці заповідні зони

"ДСА як щодо тих заповідників, яким пощастило більше? Там дотримується режим охорони?

К. Н. На жаль, всі кримські заповідники перетворилися на місця масового відпочинку. В липні цього року Рескомліс оголосив їх "об'єктами рекреації" та встановив диференційовану плату за вхід на їхню територію. Наприклад, вхід до десяти  найбільш відвідуваних місць Ялтинського гірсько-лісового заповідника коштує від 50 до 100 рублів (16,5-33 грн.) для однієї дорослої людини. Прогулянка Опукським, Карадазьким та Казантипським заповідниками коштує від 150 до 200 рублів (50-66 грн.) для дорослої людини та від 50 до100 рублів (16,5-33 грн.) - для дітей. Окрема плата встановлена за відвідування музею природи Карадагу та наукового дельфінарію.

"ДС" Куди йдуть зібрані з туристів гроші?

К. Н. Як використовуються ці гроші - невідомо. Але навряд чи на ліквідацію шкоди, заподіяної природним пам'яткам навалою відвідувачів.

"ДС" Українське законодавство дозволяє туризм у заповідниках?

К. Н. Відповідно до українського законодавства у природних заповідниках встановлюється найбільш суровий режим охорони. Зокрема, стаття 16 закону "Про природно-заповідний фонд України", забороняє на на їхній території туризм, мисливство, рибальство, розведення вогнищ, облаштування  місць  відпочинку тощо. А ось російське законодавство дозволяє в заповідниках так званий "пізнавальний туризм". Під виглядом такого туризму нині відкритий вхід до кримських заповідників, чого не було там з 1992 року.

"ДС" Яку шкоду туристи завдають заповідним територіям?

К. Н. Присутність навіть однієї людини не минає для довкілля безслідно. Туристи - це основний фактор створення галасу на природі, що особливо критично у період розмноження тварин. Не всі ходять лише по стежках, а витоптування ландшафту призводить до того, що ущільнюється ґрунт, спресовується підстилка, пошкоджуються рослини. Можливі пожежі через необережність, скажімо, кинутий недопалок. А у морських заповідниках типу Карадагу - забруднення абсолютно заповідного моря викидами від спалення палива на катерах.

 "ДС" Чи є вже якісь негативні наслідки для довкілля від того, що кримські заповідники стали "відкритими"?

Н. К. Існуючі у живій природі види можуть потрапити до списку таких, що знаходяться на межі зникнення, на основі спостережень, експертних оцінок, висновків за останні 10 років або три покоління. За один рік ніхто таких даних не може дати. Однак, вже зараз очевидно, що таке використання заповідників може в кінцевому підсумку привести до екологічної катастрофи.