Общество

Коли «Манчестер Юнайтед» приїде до Сєвєродонецька

З футбольного клубу «Зоря» (Луганськ) вийде чи не найкраща іміджева вітрина для винесення на широке обговорення тези «Почуйте український Донбас». І не лише всередині України, а і далеко за її межами

Фото: Squawka.com

Гра луганської "Зорі" в Лізі Європи подарувала українцям масу виключно позитивних емоцій. Безумовно, їм би взагалі не було меж, якби наші футболісти здолали одну з найтитулованіших команд світу "Манчестер Юнайтед" у її рідних стінах. Однак на таку гучну сенсацію, скажемо прямо, мало хто розраховував. Натомість вийшов цілком гідний виступ "Зорі" на легендарному стадіоні "Олд Траффорд", який, попри поразку 0-1, надовго запам'ятається її вболівальникам.

Одразу прийшло на думку логічне запитання: чому таке футбольне свято не дарувати, перш за все, мешканцям саме українського Донбасу? Наприклад, у теперішньому де-факто адміністративному центрі Луганської області - місті Сєвєродонецьку. І нічого фантастичного в постановці такого питанні абсолютно немає. Необхідна лише політична воля держави, яка до того ж може це використати у потрібному іміджевому ключі у просуванні українських інтересів на міжнародній арені. Але все по порядку.

Власне, чудовий післясмак від учорашнього матчу в Манчестері як раз псують враження зовсім неспортивного характеру. А саме: оголошення на стадіоні під час гри "МЮ" - "Зоря" англійською і російською мовами. І це притому, що на офіційних міжнародних змаганнях з футболу, до яких, зокрема, належать виступи в Лізі Європи, зазвичай використовуються лише державні мови країн-участниць. А російська мова, як відомо, не є державною ні в Україні, ні у Великій Британії.

Отже, є всі підстави вважати, що такий "білінгвізм" був не ініціативою господарів-британців, а виключно керівництва луганського клубу. Яке навіть після віджиму російськими бойовиками "ЛНР" як рідного міста, так і тільки-но реконструйованого перед подіями в Луганську 2014 року стадіону "Авангард" й надалі живе у своєму "рускому мірку". Тим більше, що загально відомим фактом є те, що діючий гендиректор ФК "Зоря" Сергій Рафаїлов у 2014-му навіть засвітився на луганських мітингах сепаратистів під час сумнозвісної "руской вєсни".

Ну а про власника "Зорі" - діючого нардепа Євгена Гєллєра - варто взагалі згадати окремо. У попередньому скликанні Верховної Ради він очолював бюджетний комітет ВР як ключовий представник Партії регіонів (його й досі часто іменують колишнім головним наглядачем за партійною "чорною касою"). Свого часу Гєллєр завжди дисципліновано підтримував всі одіозні пропозиції "регіоналів". Наприклад, у 2012-му голосував за проект Закону України "Про засади державної мовної політики", який посилював статус російської мови, а на початку 2014-го, звісно, - за так звані "диктаторські закони 16 січня".

Тепер же цей нардеп - рядовий член парламентського комітету з питань бюджету, малопомітний під час пленарних засідань, на які здебільшого і не ходить (за даними реєстрації депутата за допомогою електронної системи, його присутність під куполом складає 29%). Важливий нюанс, який багато що пояснює: влітку 2014 року Гєллєр вчасно переорієнтувався зі свого старого бізнес-партнера Ріната Ахметова на нового - Ігоря Коломойського.

Показовим свідченням чому є нинішнє перебування президента ФК "Зоря" не в парламентській фракції "Опозиційний блок", а у депутатській групі "Відродження", яка не байдужа вищезгаданому дніпровському олігарху. Судячи з того, що у "Зорі" досі існує заборгованість із зарплати перед футболістами клубу за п'ять місяців, Гєллєр багато в чому навчився у свого старшого партнера принаймні у ведені свого футбольного бізнесу. Але вірус патріотизму від Коломойського чомусь так і не підхопив.

Наразі луганська "Зоря" матчі українського чемпіонату проводить у Запоріжжі, а єврокубкові - ще далі від рідної Луганщини - на одеському стадіоні "Чорноморець". Хоча мешканцям Лисичанська, Рубіжного, Сватового, Сєвєродонецька, Старобільська та інших населених пунктів контрольованої Україною більшої частини Луганської області, серед яких, до речі, чимало корінних луганчан, які стали вимушеними переселенцями, на матчі Ліги Європи було б набагато зручніше добиратися до того ж Харкова, де є стадіон "Металіст" всіх необхідних європейських стандартів.

Ба більше, прийшов, нарешті, вже час змусити власника ФК "Зоря" до приватно-державного партнерства. В рамках якого, по-перше, влаштовувати організовані масові виїзди на єврокубкові ігри луганської команди, наразі для яких, ще раз підкреслимо, найкраще підходить харківська арена. По-друге, домашні матчі "Зорі" у внутрішньому чемпіонаті взагалі перенести на найкращий на сьогодні стадіон у Сєвєродонецьку. А, по-третє, оперативно спроектувати та реалізувати реконструкцію сєвєродонецької футбольної арени, щоб у нинішню столицю Луганщини мали змогу приїжджати такі гранди світового футболу, як той же "Манчестер Юнайтед".

Реалізація подібної амбітної програми з підтримки дійсно народної команди справжнього українського Донбасу не лише сприятиме покращенню інвестиційному клімату Луганщини та відкриє додаткові робочі місця в депресивному в усіх розуміннях цього слова регіоні, який потребує нагального післявоєнного відновлення. Вкрай важливим моментом є налагодження позитивної, суто психологічної атмосфери для проукраїнських мешканців Луганщини. Для яких "Зоря" стане справжнім символом власного патріотизму в більш ніж наочному його виконанні, на противагу хронічному "ватництву" донецького "Шахтаря" з "вічногудящим" Ахметовим на чолі. Зрештою, з луганського футбольного клубу вийде чи не найкраща іміджева вітрина для винесення на широке обговорення тези "Почуйте український Донбас". І не лише всередині України, а і далеко за її межами.