Кому доведеться заплатити за піратів
На поважних заходах в Держслужбі інтелектуальної власності нам черговий раз нагадують про те, що піратство - страшне зло, яке позбавляє фінансування і душить голодом вітчизняне кіно. Щоправда, йдеться все рівно не про створення позитивного інвестиційного клімату для кіноіндустрії. І, кінець кінцем, не про піратів. Які, звичайно, є великим злом - але з ним направду ніхто й не збирається боротися.
"Боротися" взагалі не є наміром українських "захисників авторських прав". Вони не приховують, що їхній головний намір - не встановити справедливість та законність, а здобути грошенят. Так, нам весь час нагадують, що в нас через піратство погана репутація у світі. Нам весь час погрожують санкціями. І це щира правда - світові виробники контенту (тобто головно, США та Європа) дуже хочуть, щоби ми щось зробили зі своїми піратами. Бо їхні тримачі прав - серйозні лобісти - не бажають втрачати на нас свій прибуток.
Тому аби додати шансів своєму законопроекту, який передбачає вираховувати 3% з доходу операторів і провайдерів телекомунікацій, дистриб'юторів, а також усіх, хто публічно показує фільми, уряд показує нам на своїй конференції у Держслужбі інтелектуальної власності медіаекспертів зі США та Європи. Аби вони самі сказали нам, що якщо ми хочемо справляти на них враження цивілізованих людей і надійних партнерів, то ми маємо "щось зробити" зі своїми піратами.
Ми їм віримо. Але чи розуміють сердешні закордонні медіа експерти, що нинішня ініціатива уряду не має нічого до прибутку RIAA? Тому що вона не спрямована на боротьбу з піратством - вона спрямована на лобіювання законопроекту, який невдовзі розглядатиме Верховна рада. З можливістю отримання 3 % прибутку комерційних організацій, які не чинять нічого протизаконного, для подальшого розпилу чи "правильного розподілу" між більш і менш наближеними вітчизняними виробниками контенту.
Бо судячи з усього, виключно фондом Держкіно все не обмежиться. Оскільки у відповідь на інформацію про розробку законопроекту "боротьби з піратством" на користь кіноіндустрії, відгукнулися телеканали. Можливо, їм не сподобалося те, що їх за цим законопроектом хочуть змусити платити новий податок "на кіно". А може, вони і собі хотіли би чогось отримати від "боротьби з піратством". Тому вони нагадали державі та громадськості, що пірати крадуть не лише кіно, а й контент, який створюють телеканали. Тобто вони самі є жертвами піратів - за що ж їх "піратським податком" обкладати?
Якщо телеканали відіб'ються від податку, "крайніми" лишаться провайдерів кабельного ТБ та Інтернету. Які і будуть платити оті 3% збору "на розвиток вітчизняного кіно". А телеканали, якщо виявлять необхідну спритність,
навіть зможуть отримати свій шматок пірога. У світлі того, що російські телесеріали в українському ефірі потіснили, відкривається можливість запустити власні, тобто також претендувати на якісь бюджетні грошенята, відведені "на кіно".
Отже до боротьби з піратами вся ця історія не має рівно нічого. Бо все, що ми бачимо наразі є боротьбою чи то з провайдерами, чи то, швидше, з користувачами. Провайдери будуть змушені віддавати частину доходів "на кіно" - не тому, що вони транслюють піратський контент (хто буде перевіряти?), а виключно тому, що вони можуть це робити. Але вони від того не дуже постраждають - оскільки ці видатки вони закладуть у ціну послуг. Тобто "на кіно" будуть платити користувачі. В тому числі ті, хто не викачав з Інтернету жодного піратського байту.
Їх усіх можна зрозуміти - депутатів, урядовців, чиновників з Держслужби інтелектуальної власності, МВС і ГПУ, які рапортують про "принципову готовність боротися з піратством". Це дуже заморочлива справа. До того ж, як демонструє американський досвід, вона грозить скандалами - коли, приміром, під судом опиняється багатодітна мама або інвалід дитинства, якого жирні власники брендових студій звукозапису намагаються засудити до захмарних сум штрафу чи навіть тюремного ув'язнення. Куди як простіше і приємніше просто обкласти провайдерів, тобто їхніх користувачів, тобто нас з вами, черговою податтю.
Боротьба з піратством в нас набуває цілком звичного радянського вигляду - ніякої презумпції невинності плюс колективна відповідальність. Тут наша влада в точності повторює Росію, де Нікіта Міхалков вибив для свого "Союзу правовласників" відрахування з кожного проданого апарату для звукозапису і чистого носія. Людина мусить платити не за те, що вона зробила, а за те, що може зробити.
Чи, може, це стимулюватиме нас качати піратський контент бочками? Якщо ми за нього і так платитимемо - то "треба брать". І нам - тобто безпосередньо піратам - за це знову нічого не буде. "Кіна", щоправда, теж не буде - хоч 3% закласти у закон, а хоч і 10. Тому що не у "наповнені фондів" проблема. А у тому, хто і як їх використовує, і в тому, що виключно державним коштом сучасного фільму не зробиш, а про залучення інвестицій в кіно індустрію не йдеться, і ще багато в чому. Втім, і йдеться зовсім не про кіно. Виключно про гроші.
