Общество

Навіщо Україні армія ботів

"Міністерство інформації", створення якого викликало стільки сумнівів, гаряче взялося доводити суспільству свою необхідність

Фото: Facebook/Інформаційні війська України

Міністр Стець анонсував плани великих перемог над "російською дезінформацією" у світовому телепросторі, а також над армією кремлівських ботів. Щоправда, ті заходи, які він запропонував, викликали в колег за інформаційним цехом - ні, не гомеричний регіт, навряд чи хтось з нас ще здатний на такі сильні емоції - але принаймні нервове хихотіння.

Отже попереду в світового медіа простору справжнє "відкриття України". До каналу Ukraine Today, який був створений на базі 1+1, додасться ще один "канал іномовлення". Вже державний. В цій ідеї прекрасне все. Починаючи з назви - Ukrainian tomorrow - дещо вигадливіший парафраз на Russia Today, ніж в 1+1, але, не виключено, лише тому, що бренд Ukraine Today вже був зайнятий. Закінчуючи тим, що, виправдовуючи назву, цей проект зможе реалізуватися не раніше, ніж "коли настане завтра". Просто тому, що в бюджеті Мінінформу навряд чи закладені кошти на запуск повноцінного сучасного, якісного каналу іномовлення, не кажучи вже про його просування у дуже щільний медіапростір Європи (де, власне, Стець збирається конкурувати з Russia Today).

До того ж власний канал має з'явитися в Міністерства оборони. Щоправда, це вже на виконання доручення президента. Який, мабуть, відчуває нагальну потребу вилучити і передати комусь канал Нацбанку - бо що може наразі транслювати цей канал, окрім хроніки невиконаних обіцянок на тлі падіння гривні? Фронту, на відміну від гривні, хоч волонтери допомагають. Отже, поки вони будуть везти бійцям на передову все - від спідньої білизни до приладів нічного бачення - Міноборони на заощаджене зможе покрутити кіно.

Наша моральна вищість була у нашій щирості, у тому, що ми не опускалися до брудних методів наших супротивників. Тому нам, кінець кінцем, стали довіряти більше. Інша справа, що ми не вміли - і не вміємо - донести свою правду до світу

А військові функції тим часом візьме на себе "мінстець". Для цього він втілив мрію екс-комбата Семенченка про "альтернативний штаб" - створивши "штаб інформаційних військ України". Штаб вже "вийшов на зв'язок", вербує добровольців і роздає керівні поради. Першим, що він надіслав своїм новобранців, стала інструкція зі створення ботів у соцмережах.

Інструкція напозір має суто "попереджувальну" функцію. Ну, щоби бійці інформаційного фронту під керівництвом мінстеця не надто сумували, коли усіляки "російські фейки" будуть їх "банити за правду". Хто такі "російські фейки" (несправжні росіяни?), Мінстець скромно мовчить. Мабуть, просто слово сподобалось. "Агенти Кремля ніколи не користуються власними сторінками - для цих цілей вони створюють інші акаунти", попереджає інструкція. І дає цікаву пораду "протидії": аби тебе на забанили "фейки" за те, що ти "поширюєш правду" - приховуй свої особисті дані.

Порада кругом ідіотична. По-перше, яким чином приховані дані допоможуть від "банів за правду"? По-друге, приховування даних у соцмережах різко знижує рівень довіри аудиторії до твоїх месіджив. Бот, який доволі вдало розігрує "справжню" людину, матиме значно більший кредит довіри у веб 2.0-проектах, ніж будь-який анонім. Тобто інструкцію писали люди, які мають дуже приблизну уяву як про технологію "холіварів" у соцмережах, так і про мережеву психологію взагалі.

Тому лишається підозра, що це роз'яснення "як створюються кремлеботи" має єдину мету - надати "бійцю" докладну інформацію про те, як "зліпити" бота власноруч. Тобто справжньою метою "мінстеця" було стимулювати створення армії українських ботів. Відверто закликати до брехні (а створення фейкового профілю - це брехня і є) для державної установи - не комільфо, тому вони подали цю інструкцію у такій завуальованій формі. Тепер диванна армія ФБ-воїнів отримає центр керування, який допоможе їм перетворити багатогодинне витрачання часу у мережі на ілюзію "служіння народові України". Принаймні, судячи з коментарів у соцмережах, ентузіастів, готових позмагатися з кремлеботами у киданні лайна, в нас цілком достатньо. Ініціатива "міністерства ботів" знайшла відгук у гарячих українських серцях. І коли скептики намагаються з'ясувати, в чому ж тоді їхня відмінність, їхня моральна вищість у порівнянні з кремлеботами, відповідають напрочуд щиро і наївно: а ми "забезплатно"!

Здавалося б, хто до сих пір заважав "забезплатно" розміщувати на власних справжніх акаунтах все, що ми вважали за потрібне? Нащо для цього "мінстець" і його потішний "штаб"? Наша сила була у тому, ми не ховалися за підставними профілями. Наша моральна вищість була у нашій щирості, у тому, що ми не опускалися до брудних методів наших супротивників. Тому нам, кінець кінцем, стали довіряти більше. Інша справа, що ми не вміли - і не вміємо - донести свою правду до світу.

Але "мінстець" цілком слушно зауважив особливість соцмереж у військовий час. Сюди каналізуються найгірші емоції. Тут вирує така ненависть, якої немає і на передовій. Тут такий градус дискусії, що якби слово було кулею чи хоча б уламком цегли, воно вбивало би наповал. Тобто відтепер каналізувати емоції та вправлятися у ненависті ми будемо не у відповідності до власних схильностей - а під проводом "міністерства правди". Воно підкаже нам, з якого приводу лаятися на ФБ, розпалюючи і себе, і супротивника, і всіх, хто заходитиме цілком випадково на стрічку. Нічого особливого - "міністерство правди", як писав класик, зазвичай створюється саме для того, аби підтримувати ненависть і спрямовувати її у необхідне русло.

"Кожен твій інформаційний постріл - це куля в свідомості ворога", - такий девіз в "інформаційних військ України". Тобто ми маємо чудову можливість перевести нашу війну у цілком символічне поле. Де можна не ризикувати життям чи навіть цілісністю шкури. Де можна вільно кидатися брудом будь-якого хімічного складу з-за брустверу анонімності. Так, як це вже рік робить армія кремлеботів. І, нарешті, ми, з запізненням мінімум у рік, переймаємо їхній "передовий досвід" і даємо затягнути себе у "війну в умах". З правилами гри, які не ми придумали. З методами ведення "бойових дій", які підглянули в супротивника. При тому, що в нас іде цілком реальна війна. І кожному, кому хочеться засадити кулю у мізки ворогу, може бути надана така можливість поблизу східного кордону нашої Батьківщини. А щодо ініціатив та девізів "мінстеця", варто, мабуть, нагадати одну дитсадівську істину: з лайна кулі не зліпиш.