Підручник історії "Новоросії" як привід для наступної війни
"Головнокомандувач ДНР" суворо заборонив своїм бійцям лаятися матом. В його маніфесті щодо лихослів'я - цілковиті філологічні знахідки і багато-багато православ'я. Гіркін впевнений, що "лайка матом - це слова не російського походження". Цього би вже мало бути достатньо для "православного воїна". А вигадали їх "вороги Росії" для осквернення святинь, аби зломити дух російського воїна. Командири сепаратистських загонів відтепер мають наказ від свого головнокомандувача проводити роз'яснювальну роботу серед бійців "щодо значення мату". Гіркін нагадує, що він служить "Господу нашому Ісусу Христу", а тому матюкатися - не можна.
Це обов'язково буде включено до канону "героя Стрєлкова", який вже присутній у російському медійному пантеоні. На зміну безособовим "зеленим чоловічкам", які мали замістити собою священний, але вже дещо застарілий образ радянського воїна-визволителя, прийшов, нарешті, справжній герой. Адже справжні герої не приховують обличчя, борються не за якийсь там шматок території - а за вічні цінності, як-от "за Господа нашого Ісуса Христа" і "Русь". Нам важко це уявити, але для Росії Гіркін став плакатом на кшталт того червоноармійця, який на кожного вказував пальцем і виголошував яку-небудь сакраментальну фразу.
Єдиний недолік героя - те, що він все ще живий. Але це можна виправити - так чи інакше.
Отже, парадигма "православного воїна", яку культивували в РПЦ, наразі, здається, переважає над парадигмою "зелених чоловічків", що стали брендом після анексії Криму. Тобто міністр оборони Шойгу знову дещо поступився патріархові Кирилу на ідеологічному Олімпі Росії.
В Росії дуже дбають за історію. Часом складається враження, що людям не так важливо те, як вони живуть і що роблять зараз, як те, як це виглядатиме у віках, чи, принаймні, по телевізору. Про історію Новоросії зараз дбають особливо. Цим займається не лише Гіркін, якому випало зіграти в ній головну роль, та кореспонденти російських телеканалів. В цьому задіяні також академіки РАН і особисто лідер "Новоросії" Царьов. Сьогодні він відрапортував, що конкурс на підручник з історії Новоросії відбувся, вже є переможці, залишилося подбати про те, аби до першого вересня школярики отримали свіженькі книжечки.
Питання, чи проживе Новоросія Царьова до першого вересня, зрозуміло, не ставиться. Так само, як питання про те, чи матимуть змогу діти піти до школи - чи будуть змушені і далі пересиджувати в підвалі обстріли, і цей підвал навпіл зі страхом і залишиться для них образом "Новоросії". Та це для "історії Новоросії" немає значення - діти, школи, люди і долі нікого не цікавить, коли йдеться про "історичний контекст". Варто назвати подію "історичною" - і жертви вже не мають значення.
З точки зору історії, головне, що Новоросія виникла. Позначилася на карті і залишила слід. Для історії навіть краще, що слід - кривавий. Земля, яка за попередньої версії "руського миру" втратила під час Громадянської і Голодомору величезну частину корінного населення, потім була заселена переселенцями, потребувала жертви, аби поміняти "історичну приналежність" - вже згідно з новою версією "руського миру". Це вже на частина України, не частина її історії та її народу. Адже в цієї території є тепер власна "унікальна історія" і власні герої, які боронили її. Що ще треба, аби вважати клапоть землі "окремою державою" - хоча б на рівні міфології?
Здається, ще нікому не приходило в голову ліпити "незалежну державу" отак просто з нічого. З одного лише креативного пориву купки конструкторів-реконструкторів та бажання чергового "кремлівського мрійника", чиї фантазії згодна оплачувати ціла країна. Щоправда, вони, можливо, не вважають свій проект унікальним. Вони ж упевнені, що Україна - таке саме "штучне утворення", створене за бажанням "світової закуліси" і оплачене транснаціональними корпораціями.
Проект "Новоросія", зрозуміло, мертвонароджений. Так чи інакше, ЛНР з ДНРом довго не проживуть і на мапі так і не з'являться - під будь-якою назвою. Але географії - вже не вперше - доведеться змиритися під напором історії. "Новоросія - частина руського мира" приживеться в офіційній російській історії. І стане приводом для постійного тиску на Україну щодо прав і свобод "унікального регіону" і його населення. А також факт існування "Новоросії" - так само як факт існування "російського Криму" - завжди може стати приводом для територіальних претензій Росії щодо України аж до прямої агресії та анексії.
Наразі Гіркин та Царьов зі своєю "гуманітарною політикою" скидаються на клоунів. Лихих таких клоунів, які розігрують свої репризи на кривавому тлі, наче герої поганого голлівудського хорору. Але в них є вдячна аудиторія, яка сприймає це шоу цілком серйозно. Отже, продюсери можуть бути задоволені.
