Общество

Сурогатна смерть. Українці наздоганяють росіян у пошуках способів напитися

Щодня від неякісного спиртного страждає кілька десятків людей і виходу із цього смертельного кола наразі не видно

Фото: www.drive2.ru/l/288230376152057327/

Внаслідок отруєння сурогатним алкоголем на Харківщині постраждало 19 осіб. Для 12-х із них "сто грамів" стали останніми в житті, один із любителів дешевого спиртного втратив зір.

Безсумнівно, ця трагедія - лише верхівка айсбергу. Дізнатися реальне число постраждалих від споживання "скломою" неможливо - для більшості він стає міною сповільненої дії, рік за роком руйнуючи тіло і розум. Або ж перетворюється на причину смерті через ДТП, п'яну бійку чи побутову сварку.

Українцям властиво сміятися над небратніми росіянами - мовляв, одеколон, дихлофос, настоянка "бояришніка" давно стали елементом народної традиції, бо коли треба випити - усе спиртовмісне підходить. Але, по правді, і ми не пасемо задніх у цій невеселій грі.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я щороку сурогатний алкоголь стає фатальним для 10 тисяч громадян України. Окрім того, алкоголь - один з головних чинників розвитку серцево-судинних захворювань, а саме ці хвороби становлять понад 60% смертності в країні. Можна не сумніватися, що із підвищенням акцизів на спиртне ці цифри лише зростатимуть, хоча й без того Україна - сумний лідер із смертності на теренах Європи. Зважаючи на попит, збільшуватимуться обсяги сумнівної якості рідини, розлитої по зовні "фірмових" пляшках. У результаті, вважають експерти, Україна невдовзі може "гордо" посісти перше місце у Європі з продажу сурогатного алкоголю.

Втім, подорожчання спиртного - не єдиний фактор. Даються взнаки й інші - безробіття, падіння рівня життя, війна. Значна частина тих, хто вертається з фронту, замість допомоги психолога ("психолог для слабаків!", "справжні мужики свої проблеми вирішують самі!") обирає пляшку. Роботи немає, перспектив катма, то що залишається?

До того ж, ніде правди діти, українці вже давно перетворили алкоголь на універсальну валюту. Яскравий приклад: сьогодні в одному із сіл на Житомирщині годі знайти будівельників за живі гроші - більшість місцевих просить оплатити працю самогоном. Водночас у подружжя, що жене самогон на продаж, гине син - той у стані алкогольного сп'яніння розбивається разом із дружиною на автівці. І це кармічне замкнене коло нікого нічому не вчить: свій бізнес одні не кидають, а інші не припиняють пити.

Полювання на сурогатний алкоголь державна влада оголошує із завидною регулярністю. Ще 2003-го хрестовий похід на виробників нелегального спиртного оголосив президент Леонід Кучма - тоді від неякісної горілки щодня помирало трохи менше 30 осіб. Однак боротися із тіньовим виробництвом спиртного (а воно іноді становило понад 60% ринку загалом) доручають тим самим структурам, що за давньою традицією цей бізнес і "кришують". Окремі показові акції із виявленням підпільних цехів чи мальовниче вилучення самогону на загальному рівні проблеми не вирішують. Так, наприкінці серпня "накрили" цех з виробництва фальсифікату на Рівненщині - виявили 340 літрів сумнівної рідини із запахом спирту, кілька днів тому викрили цех з виготовлення та фасування алкогольних напоїв викрили в районі проведення АТО - вилучили 1100 літрів спирту, майже 400 літрів готової водно-спиртової суміші та обладнання на понад 300 тисяч гривень. Ще одна проблему у тому, що українці свідомо купують дешеву "пальонку", хоча вона може коштувати їм життя.

Досвід "сухого закону" в СРСР свідчить про те, що заборона продажу алкоголю неминуче призводить до його підпільного виробництва. Змінити цю ситуацію можна лише комплексно: розвиваючи село, створюючи нові місця, впроваджуючи програму соціального захисту населення, дбаючи про те, аби чимось зайняти молодь і попередити фактичне вимирання українських містечок і сіл. Однак такий розвиток подій наразі виглядає нереальним.

Харківська трагедія вчергове нагадала про безодню, в якій щороку опиняються сотні тисяч українців. І 12 смертей - привід озирнутись навколо, аби побачити тих, хто вже сьогодні перебуває у стадії помирання. Тих, кому пляшка замінила майбутнє.

Бар під зеленим хрестом

У листопаді 2014 року аптечні настоянки перевели в категорію спиртних напоїв. Згідно із змінами у податковому кодексі спиртними напоями стали усі продукти дієтичного харчування, які містять не менше 8,5% етилового спирту. А це - більшість трав'яних настоянок, антисептичних засобів (саліциловий, левомецітіновий спирт і пр.), різні бальзами і навіть ряд гомеопатичних засобів, які також настоювалися на спирту. Зі спиртових настоянок запровадили такий же акцизний збір, як і з звичайної горілки. Одна із причин нововведення - боротьба із виробниками алкоголю, які продавали свої спиртні напої під виглядом бальзамів. Так, зокрема, ще кілька років тому в аптеках масово продавали напої ТМ "Цілющий" - 35-градусні настоянки "З хріном", "З медом та перцем", "З женьшенем", "З прополісом та медом". Втім, широко популярний серед любителів бальзам "Вігор" і сьогодні можна купити в аптеках по ціні близько 40 грн за півлітри, тоді як горілка коштує не менше 50 грн. А 100 мл настоянки глоду (настойка плодів глоду в спирті етиловому 70%) продають за ціною близько 9 грн. А ще є настоянка ехінацеї, женьшеню і ще чималої кількості трав. Тобто для того, аби "поправити здоров'я", і справді можна піти в аптеку.