Українські санкції щодо Росії мають бути розширені лінгвістичними претензіями
Індонезія звинуватила Бруней в "крадіжці культурних цінностей". Брунейці підступно спробували приховати факт запозичення тисяч слів з індонезійської мови. Принаймні, в міністерстві культури Індонезії звинувачують уряд Брунею в тому, що вони включили в словник 62000 слів "індонезійського походження". Але згадок про те, звідки слова запозичені, там немає.
Відомство зажадало від властей Брунею відкласти публікацію словника, поки в нього не будуть внесені зміни.
Цікаве звинувачення, якщо згадати про те, що мови, на яких говорять в Індонезії, Брунеї та Малайзії, сформувалися на базі малайської мови, але різняться між собою.
Це не перший "культурний конфлікт" в межах колишньої імперії. Індонезія свого часу мала суперечку з Малайзією через деякі види традиційної музики і танців.
Уявляєте, які наслідки цей прецедент може мати для України? А якщо просто завтра російський уряд заявить права на слов'янську мову і писемність - особливо враховуючи, що певні кроки в тому напрямі зроблені, - і змусить українську сторону якимось чином на це зважати. І якщо дотепер ми мали тільки "російське православ'я" (наче це ми прийняли його від росіян, а не навпаки), то тепер під увагу можуть потрапити і інші культурні надбання. Адже Індонезія - свого роду панмалайська імперія - створює розкішний прецедент.
Отже, Україні треба нанести превентивний культурний удар. І надіслати ввічливого - як зелений чоловічок у Криму - листа уряду з нагадуванням про те, що Росія вже стільки років користується нашими культурними надбаннями без жодних згадок про авторство. Не кажучи вже про роялті чи будь-які інші відрахування на користь київського бюджету - хоч би й за мову Київської Русі.
Оскільки слов'янська мова і писемність складалися на територіях, які головно нині належать Україні, варто внести в список претензій всі слов'янські лінгвістичні одиниці, які наразі росіяни включають до словників російської мови. Можна подумати, на яких засадах ми дамо користуватися "нашим культурним надбанням" своїм сусідам - довгострокової оренди чи роялті за кожну одиницю з невеличкою скидкою за оптові партії слів і мовних зворотів. Можна подумати про бартер - скажімо, "мова для Московії" - в обмін на газ.
Або в рамках гуманітарного блоку українських санкцій просто заборонити використовувати. Під загрозою притягнення до суду. Принаймні у друкованій продукції та в ЗМІ. А заодно надати "особливий лінгвістичний статус" територіям "Історичної Київської Русі, які тимчасово належать іншим державам" (назвемо це "Стара Русь") - як от Суздалю та Володимиру, наприклад. Дозволити їм користуватися нашими словами вільно за наявності спеціальної угоди, підписаної на рівні міських голів.
Кінець кінцем, у нас більше прав на слов'янізми в російській мові, ніж в росіян - на сибірський газ. Хіба ні? До того ж, перефразуючи деяких "кримнашей", все одно хтось забере - то чому б не ми?
