• USD 39.2
  • EUR 42.4
  • GBP 49.6
Спецпроекты

Як Путін конвертує історію в географію

Реклама на dsnews.ua
Росія відсвяткувала свої традиційні "жовтневі свята", які вже кілька десятиліть припадають на листопад

Тепер вони називаються "Днем національної єдності". Але запах "Дня жовтневої соціалістичної революції" чомусь лишився. Тобто йдеться про чергове заміщення одних "священних святкувань" іншими, які мають припадати на той самий час року і, за можливістю, мати хоча б щось спільне.

Загалом, тут не мало би виникнути труднощів: "відбиття в поляків Москви" стало безпосереднім прологом для появи на московському троні династії Романових, а Жовтнева революція стала прологом до фізичного знищення останнього імператора цієї династії. Але то надто сумна історія. А до того ж обов'язково має пролунати якась "єдність". Так і тут, здавалося б, не має нічого складного - народ об'єднався під проводом Мініна і Пожарського в ім'я "життя за царя", а у 1917 - знову об'єднався і зажадав життя царя.

Життя і цар у різних комбінаціях - протягом цілої історії. Наче пороблено.
Втім, а чому б саме Романови? Бери глибше! Брендами нинішнього святкування стали Рюриковичі і Новоросія. Щоправда, коктейль вийшов настільки пряним, що приймати його всередину може тільки людина, дуже міцно загартована нісенітницями.

Брендами нинішнього святкування стали Рюриковичі і Новоросія. Щоправда, коктейль вийшов настільки пряним, що приймати його всередину може тільки людина, дуже міцно загартована нісенітницями

Адже "Новоросія", в реальності, стала радше могильником тої "єдності", про яку марили всі апологети розвалу СРСР як "геополітичної катастрофи". Війна на Донбасі, а перед нею анексія Криму стала кінцем мрій про нео-СРСР у будь-якому форматі. Вони раз і назавжди перекреслили віртуальну "слов'янську єдність", яка була ядром СРСР, СНГ і підґрунтям російської політичної гегемонії у східноєвропейському регіоні.

Програвши все, що могла, на геополітичному полі, Росія вдалася до старого міфу про "збирання земель". І саме тут їй конче знадобилися Рюриковичі. Які, власне, до Росії мають дуже опосередковане відношення. А особливо - до "Дня національної єдності", тому що саме ті буремні події, що породили свято, для останніх Рюриковичів на московському престолі стали фатальними.

Але ж треба якось виправдовувати "збирання земель" як підґрунтя до "єдності". Адже тільки за Рюриковичів багато з тих земель, на які тепер претендує Росія як на "своє" час від часу перебували у такий-сякій єдності. Щоправда, було це не за Московського періоду Рюриковичів, а за Київського - але то вже деталі. До речі, симптоматично, що в анотації до виставки Рюриковичі слово "Москва" присутнє, а слово "Київ" не згадується взагалі. Хоча Рюриковичі були київською династією. Йдеться про "семисотрічну історію Давньої Русі" - без жодних згадок, власне, про Київську Русь.

Реклама на dsnews.ua

Проводячи екскурсію президенту Путіну залами Манежу, патріарх Кирило нагадав про те, як збільшувалася територія країни за правління князів з династії Рюриковичів. Як країну роздирали княжі міжусобиці, і як доводилося їх упокорювати, аби запобігти "розвалу країни". Президент Росії заявив, в свою чергу, що "історія Рюриковичів - це історія становлення Російської держави". Цікаво, чи не означає це, що все, що знаходилося у володінні цієї династії, тепер можна вважати належним до отої Російської держави? І що тепер володар цієї держави так само може дозволити собі "упокорювати" тих, хто спричиняється до "розвалу" цієї "країни"? Тобто Путін, як і автори виставки, зовсім не "присвоює історію", як прийнято вважати. Вони займаються значно цікавішими речами - конвертують історію в географію.

В такий спосіб президент Росії цілком може почуватися спадкоємцем усіх - і Мініна з Пожарським, які "об'єднали націю" проти поляків (до речі, на той час Київ перебував у складі Польщі) - тодішнього уособлення "злого Заходу". І Романових, які завоювали Крим. І навіть самих Рюриковичів. Тобто не тільки на Донбасі - а й у Києві і навіть у Львові московський володар має історичні підстави "упокорювати" і запобігати "розвалу країни".

Щоправда, "національна єдність", судячи з лозунгів "Русских маршей" і "зановоросцев" наразі більше нагадує істеричний націоналізм (а часом - відвертий нацизм), який не може мати нічого спільного з "національною єдністю". Слова Путіна про те, що це свято означає "національні інтереси понад усе", здається, є попередженням росіянам, що їм доведеться потерпіти заради цих "національних інтересів". Які простягаються далеко за кордони Росії. І потребують нових і нових "життів за царя".

    Реклама на dsnews.ua