"Війна форматів" дійшла до Google
Google "з превеликим жалем" оголосив про те, що за умов прийнятого іспанським урядом "податку на Google" змушений закрити сервіс Google News в Іспанії. Іспанія має всі шанси явити світові приклад того, як начебто "протекціонізм" стосовно власного виробника може виявитися цвяхом у його труну.
Все почалося з загальноєвропейського невдоволення тим, що Google використовує контент ЗМІ - а самі ЗМІ нічого з того не отримують. Європейські власники медіа-корпорацій насідають на керівників ЄС з тим, щоби ті "щось зробили" аби захистити їхні авторські права від зазіхань "нахабного" американського гіганта Інтернет-пошуку. Нещодавно "пілотний проект" боротьби з Google "завалили" німці. Деякі найбільш популярні друковані видання почали вимагати від Google сплати за використання їхнього контенту. Google платити відмовився - і просто припинив згадувати ці видання в результатах пошуку. Невдовзі відвідування сайтів цих видань пішло різко донизу, натомість помітно виросла відвідуваність сайтів менш "розкручених", які не мали грошових претензій до пошуковиків. В результаті, гігантам німецьких медіа довелося швиденько забути про свої претензії і дійти згоди з Google.
Тепер на ті самі граблі наступають іспанці. Щоправда, в них ці претензії закріплені на рівні закону - від імені ЗМІ за кожне використання їхнього контенту в результатах пошуку відповідною службою буде стягуватися платня, яку ЗМІ в будь-який час може затребувати і отримати. Тобто навіть якщо якесь ЗМІ зовсім не мало би нічого проти потрапляння його контенту у результат пошуку, платня все одно буде стягуватися. Експерти вже попереджають про те, що від цього закону і відмови Google News працювати в Іспанії найперше постраждають невеликі ЗМІ, але й гіганти зазнають значних втрат.
У справі "Медіа-ринок Європи проти Google" стикнулися два європейські "мейнстріми": "війна форматів" і щира нелюбов європейського бізнесу до бізнесу американського. Але якщо другий пункт є радше конфліктом світосприйняття, то перший має цілком раціональне підґрунтя: всі, хто отримує прибуток на "старих" форматах відчувають в Інтернеті засадничу загрозу власному добробуту. Тому війну проти Google на європейському медіа-ринку варто розглядати саме в контексті "війні форматів". Власники друкованих ЗМІ з тривогою спостерігають за тим, як падають наклади, скорочуються прибутки, звужуються ринкові ніші преси. У тому, що відбувається, вони звинувачують наступ Інтернету. Вони відчувають, що не зможуть довго йому протистояти, але замість того, аби шукати способи і форми співіснування а також вчитися використовувати засоби Інтернету на користь собі, намагаються зупинити швидкий потяг, підставляючи йому ніжку.
Найбільш зручною "стратегічною висотою" для друкованих видань у протистоянні Інтернету лишається галузь авторського права. Яку "консервують" всіма доступними методами, і тут на боці друкованих ЗМІ тримачі прав на кіно- та аудіопродукцію та книговидавці. Застаріла концепція авторського права дійсно дещо стримує розвиток Інтернету, для якого вільний обіг інформації є принциповою умовою.
Але тут ЗМІ знаходяться у дещо нерівному становищі щодо Голівуду, приміром, чи Американської асоціації звукозапису. Тому що величезна кількість цілком професійних ЗМІ поширює свій контент в Інтернеті абсолютно безкоштовно або має зручну систему підписки. В іншому випадку вони просто втрачають аудиторію.
А щодо образ на Google News, який "використовує" контент і не хоче за нього платити - ситуація взагалі абсурдна. Тому що цей сервіс лише анонсує повідомлення і "відправляє" користувача за лінком просто на сайт видання. Тобто піднімає виданню трафік. Відмовлятися від такого безкоштовного промоушену - надавати переваг конкурентам. У чому вже встигли пересвідчитися німецькі ЗМІ.
