Мир

Чому в нашому світі краще бути пам'ятником

ЮНЕСКО вимагає взяти об'єкти культурної спащини, яким загрожує руйнування з боку Ісламської держави, під збройний захист "блакитних касок"

Фото: dsnews.ua

Про це йдеться у Боннській декларації, яку прийняв комітет Світової спадщини. У цій декларації йдеться про об'єкти, які входять до реєстру Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО на території Іраку, Сирії, Лівії та Йемену.

Список культурних об'єктів, які підпали під "культурні чистки" ісламістів дійсно вражає. Ісламські фахівці з пропаганди знайшли вдалий хід, знявши і виклавши у вільний доступ свої вандальські сюжети. Яскравий зразок того, як можна використати на користь свого бренду те, що вже було колись "розкручено" конкурентами - і в якості культурних "ідолів", і в якості туристичних "мекк".

Здається, жоден сюжет з розстрілами дітей, відрізанням голів та катуванням жінок не викликав такого резонансу, як сюжети з ламанням шумерських статуй чи підривом Пальміри. І в цьому немає нічого нового: Юлія Цезаря зазвичай картають за спалення Олександрійської бібліотеки, а не за людські смерті і страждання, які принесла його війна з Клеопатрою.

Втім, саме захист культурних цінностей може стати, нарешті, шуканим приводом для введення миротворчого контингенту до країн, що потерпають від ІД. Адже дотепер це питання не могли вирішити через позиції урядів кількох країн. Найперше - Росії, яка вбачала у введенні миротворців до Сирії втручання у внутрішні справи цієї держави. А введення миротворців до Іраку, в свою чергу, виглядало як докір уряду США стосовно провалу його політики у регіоні.

Взагалі ООН весь цей час "присутня" у зоні конфлікту - через місії та окремі гуманітарні ініціативи ВООЗ та ЮНІСЕФ. Але вирішувати проблему "в корені", вдаватися до "примушення до миру" за допомогою миротворчих військ вона дотепер не бралася, не зважаючи на масштаби катастрофи

Затиснута між інтересами провідних гравців, ООН ніяк не могла прийняти рішення щодо участі "блакитних касок" у близькосхідному конфлікті - і цілком справедливо стала об'єктом критики. Сумніви у дієвості цього об'єднання існують вже давно. Але на тлі широко висвітлених в медіа жахів від ІД безпомічність ООН проступає як ніколи рельєфно.

Взагалі ООН весь цей час "присутня" у зоні конфлікту - через місії та окремі гуманітарні ініціативи ВООЗ та ЮНІСЕФ. Але вирішувати проблему "в корені", вдаватися до "примушення до миру" за допомогою миротворчих військ вона дотепер не бралася, не зважаючи на масштаби катастрофи. Нинішня ініціатива від ЮНЕСКО - про збройну охорону для пам'яток культури - виглядає як намагання "просунутися" у зону конфлікту хоч у якийсь спосіб. На сесії ЮНЕСКО пролунав, зокрема, натяк на те, що об'єкти під охороною "блакитних касок" можуть стати притулком для тих, хто шукає порятунку.

Звісно, якщо немає інших способів - вибирати не доводиться. Але що сказати про світ і світовий порядок, при якому рятувати людські життя доводиться в якості "паліативу", із-за найдальшого рогу, прикриваючись "необхідністю рятувати культурні цінності" - визнаючи тим самим, що людські життя до "цінностей" не належать. Сюжети про вбитих дітей і розіп'ятих дорослих не змусили розгніване людство в особі ООН послати подалі геополітичних гравців з їхніми інтересами, подолати свою власну колосальну бюрократичну інерцію і негайно ввести у регіон власний миротворчий контингент.

Фото: стоп-кадр

Це, звісно, фантастика - адже ті самі геополітичні гравці є членами Радбезу ООН і мають право вето. Тому ООН доводиться шукати компроміс з самою собою і в результаті виглядати дивно і навіть цинічно - адже заклик рятувати пам'ятки там, де кожного дня страждають і гинуть сотні людей, виглядає як злий абсурд. Пам'ятки культури виявляються ціннішими за носіїв цієї культури. Релігійні святині - ціннішими за життя вірних.

Тобто виграє знову ІД. Чия головна пропагандистська сила там, де у Заходу - слабкість. В питанні про ціну людського життя. Реальну, а не задекларовану у всіляких чудових документах. ІД у своїх сюжетах наочно демонструє, що є речі, які важать більше, ніж людське життя. Які вартують людського життя. Захід, який проповідуючи безумовну цінність людського життя, не має що протиставити цьому пропагандистському трюкові - з багатьох причин. Але у сухому залишку все це виглядає так, ніби "прогресивне людство" через своє представництво - ООН - погоджується з ІД. Пам'ятки історії і культури - це така цінність, яку треба рятувати безкомпромісно. А щодо людей... Тут вже як США з Росією домовляться.