Мир

Вибори в Росії. Як сибіряки віддячать Кремлю

Масштабна енергетична аварія в Сибіру та закриття найбільшого заводу Норильська можуть справити цікавий влив на тамтешні електоральні настрої

Фото: Евгений Епанчинцев

Голова ради директорів російської компанії "Роснефть" академік Олександр Нєкіпєлов підрядився у Кремля на роботу по розвитку Сибіру - група на чолі з ним подала уряду Дмитра Мєдвєдєва програму розвитку регіону під назвою "Єдина Євразія". Вона має гігантську вартість - $240млрд - і передбачає об'єднання Північного морського шляху з залізницями БАМ та Транссіб.

Грошей, необхідних для програми, немає ані в уряду, ані у самого багатого кремлівського угрупування на чолі з Ігорем Сєчіним, президентом "Роснефти". За відсутності грошових ресурсів всередині Росії програма пропонує уряду апелювати до Китаю. Його інвестиції мають показати світові, що фінансовий альянс Пекіну та Москви - це не вигадка кремлівських ідеологів, а нова реальність, на яку треба зважувати всім світовим гравцям.

Офіційна презентація програми "Єдина Євразія", що розроблялася з 2014-го, не випадково відбулася цього літа. Російській владі було критично важливо показати збільшення уваги до Сибіру, бо в червні в регіоні відбулася епохальна та дуже сумна для сибіряків подія - планове закриття одного з двох гігантських нікелевих комбінатів у Норильську, під час якого компанія "НорНикель" звільнила більше 10тис. робітників.

Соціальний пакет під закриття заводу для міста Норільск перевищує $4млрд, яких явно не вистачає для зниження невдоволення персоналу: люди змушені повністю ламати усталене життя, переселятися з міста на "велику землю". У 2012-2014 рр. в Москві планували, що закриття заводу має відбуватися поступового до 2020 р., але санкції та економічна криза примусили владу та компанію поспішати. Фактично це означає поступовий економічний занепад Норильську.

Піар проекту "Єдина Євразія" Сєчіна та Нєкіпєлова мав би зіграти важливу роль у передвиборчій гонці та показати, що режим Путіна не забуває про Сибір, опікується нею та переймається проблемами регіону. Але всі зусилля пішли нанівець 23 серпня, коли в регіоні сталося перше в сучасній історії масове відключення електроенергії, офіційно - через вибух трансформатора на найбільшій в РФ уральській Рефтинській ГРЕС, яка належить італійській корпорації Enel.

Думки експертів щодо глибинних причин аварії розділилися приблизно навпіл. Одна група схильна вважати головною причиною аварії гострий дефіцит закордонних інвестицій через введення проти РФ міжнародних санкцій. Друга група стверджує, що причина системна - не всі енергокомпанії Сибіру встигли приватизуватися до введення міжнародних санкцій, і державні активи знаходяться в кризовому стані. Окрім "Enel Росія" та європейського гіганту E.One, що управляє електростанціями Кузбасу, решта енергокомпаній перебуває під наглядом державних менеджерів. В їх середовищі панує тотальна корупція, яка призводить до значного дефіциту якісного обладнання. Відсутність такого обладнання, а саме надійних шин-вимикачів на електричних підстанціях, і призвела до того, що під час "сибірського блекауту" низка генеруючих компаній не змогли вчасно відреагувати на аварію.

Сума збитків від "сибірського блекауту" стане відомою не раніше листопада, коли завершиться розслідування. Поки що пресі відомо, що "блекаут" не зачепив безперервний цикл на алюмінієвих комбінатах, які оперативно перейшли на споживання електроенергії від Ангарського каскаду ГЕС. Але вже можна сказати, що аварія завдала нищівного удару по сибірській економіці - без електроенергії майже на добу залишилися 600 тис. споживачів, нафтопромисли та два комбінати збагачення урану. "Лукойл" офіційно заявив, що всі його нафтопромисли були змушені перемкнути режим розробки свердловин на спалення у факелах. На відміну від ситуації з нафтопромислами, нікому досі не відомо, як аварія відбилася на безперервному циклі підприємств із збагачення урану в Іркутську та Красноярську. Вони централізовано споживають колосальні обсяги електроенергії з Єдиної енергомережі РФ. Ця мережа в день "блекауту" розпалася на кілька локальних островів енергопостачання, які не мали потужностей, необхідних для безперебійної роботи уранових комбінатів. Теоретично вони могли б перейти на споживання енергії з сибірських ГЕС, але всю гідроенергію, ціна якої за добу на біржах злетіла на 160%, перекупили алюмінієві заводи. Тому на уранових комбінатах цілком ймовірно відбувалися аварійні ситуації через витік хімікатів або радіаційні викиди. Російська влада за звичкою закрила від преси всю інформацію з цього питання.

Отже, безпрецедентна енергетична аварія нівелювала весь корисний ефект від презентації проекту "Єдина Евразія". А загроза повторення "блекауту" або техногенних катастроф на кшталт відомої аварії Саянської ГЕС почала формувати в Сибіру атмосферу тривожних очікувань.

З іншого боку, "блекаут" не тільки загострив протистояння між різними угрупуваннями російської "путіноміки". Аварія на уральській електростанції італійської Enel знову повернула Кремль до розробки різних варіантів вирішення проблеми міжнародних санкцій та спричиненого ними інвестиційного голоду.

Поки що європейці виступають за продовження санкцій і спокійно сприймають численні російсько-китайські проекти, більшість з яких виявляються просто "пустишками" кремлівської пропаганди. А тим часом і без того традиційно критичне ставлення сибіряків до Москви збільшується. Це добре видно по перебігу передвиборчої боротьби у Сибіру, де падають рейтинги провладних партій та зростають шанси комуністів.