Мир

Віртуальна країна на стежці віртуальної війни

Пристрасті навколо віртуальної реальності вирують у Росії. Сьогодні президент Путін підписав закон про "право на забуття", депутат Держдуми звернувся до керівництва Фейсбуку щодо цензури, а тим часом російські користувачі закривають свої екаунти в цій мережі

Фото: seopro.ru

В російських медіа пишуть "масово" і наводять цифру - близько 11 тисяч акаунтів. Не впевнена, що така кількість у масштабі Росії може вважатися "масою", - мабуть, самих тільки "ольгинських" серед них більше половини - але хай буде. От як росіяни образилися на те, що ФБ забороняє їм називати українців "хохлами".

Депутат Держдуми запропонував керівництву ФБ "соломонове рішення": аби більше не виникало непорозумінь з усілякими "хохлами", керівництво ФБ має передати питання цензури державним органам. Держава сама розбереться, хто там і що пише "не так". Ну, принаймні, "відповідальні товариші" підготують і передадуть спеціальну цидулку для модераторів ФБ, в якій буде вказано, що в російській мові нині вважається лайкою (не плутати з "лайком"), а що - ні. Бо кому ж, як не державі (а зовсім не невідомим "дублінцям"), вирішувати, кого якими словами називати?

Слово - то взагалі страшна зброя. Чи фахівцям з "керованої демократії" про це не знати?

Тобто для "російського інтернету" ФБ треба зробити якісь специфічні винятки - або російський інтернет відокремиться та унезалежниться від усього решту інтернету. Буде жити ВКонтакте та в Однокласниках - і користувачам зручніше, бо все "по-нашому" і "тільки наші", і спецслужбам ніякого клопоту - бо всю "приватність" здаватимуть на першу вимогу. І інформації ззовні поступатиме дедалі менше - усілякі "інші точки зору", "альтернативні думки" і таке решту. Це "Раша тудей" може транслювати "альтернативну думку" для Європи. А для Росії "альтернативні думки" зайві.

До речі, це цікавий експеримент. Наприклад, зараз у православному сегменті ЖЖ цілком сейозно богослови полемізують з православними клоунами щодо "гіпотези геоцентризму". Цікаво, скільки людей, випускників пострадянської школи, і за який час почнуть ставитися до цієї "гіпотези" цілком поблажливо, якщо вивести з цієї цілком богословської дискусії усіляких галілеїв (не кажучи вже про безбожниих гокінгів)? Пам'ятаєте, як доктор Ватсон губиться, коли Шерлок Холмс на запитання про рух Землі навколо Сонця відповідає, що "його очі кажуть йому про зворотнє"? Тоді Холмс заспокоює Ватсона тим, що таких, як він небагато, а може, він взагалі єдиний такий. А тепер уявіть сто мільйонів таких...

Депутат Держдуми запропонував керівництву ФБ "соломонове рішення": аби більше не виникало непорозумінь з усілякими "хохлами", керівництво ФБ має передати питання цензури державним органам. Держава сама розбереться, хто там і що пише "не так"

За цих умов підписання закону про "право на забуття" набуває також майже гротескних рис. Отже віднині росіяни можуть вимагати від пошуковиків, щоби вони вилучали з посилань за пошуковими запитами якусь приватну інформацію, яка "не є актуальною". Причому характер цієї інформації, як пишуть російські аналітики, не прописаний. Як і засоби доведення "неактуальності" цієї інформації.

Що цікаво, йдеться саме про "неактуальну", а не про "неправдиву" інформацію. Неправдива інформація живе і процвітає (хоча на те є свій, особливий, закон). Можна розіп'яти в ефірі хлопчика - і нічого тобі за це не буде. І бідолашний хлопчисько, от побачите, не зможе скористатися своїм "правом на забуття" - навряд чи адміністрація пошуковиків погодиться вилучити посилання, бо які в нього докази неактуальності? Це теж міг би бути цікавий експеримент.

На місці хлопчика я пішла би в такий спосіб: звернулася до вірних РПЦ (а хоч би тих, в яких Земля - центр Всесвіту) і звернула їхню увагу на те, що кількість лінків про хлопчика за запитом "розіп'ятий" у російських пошуковиках перевищує кількість лінків про Христа. Це має образити їхні почуття - і тоді нехай пошуковики начуваються. Втім, інформацію про розпинання Христа вилучити значно простіше, ніж про хлопчика - бо термін давності за цим злочином вийшов вже давно.

До речі, не забути вилучити посилання на документи про те, що "подвиг панфіловців" - фейк. Вони неактуальні. І не тільки це. У минулому взагалі така кількість непотребу! Тому не треба обмежувати право на забуття приватною сферою. "Приватність" - це взагалі західна вигадка, чужа соборному російському духові. Якщо може бути індивідуальне право на забуття - має бути і колективне, народне право. Народ має право забути про будь-що: про те, що принаймні двоє з 28 панфіловців здалися у полон і співпрацювали з нацистами, про те, що навколо Росії є ще цілий світ, про те, що Земля рухається навколо Сонця, про істинне значення слів і їхню силу. Це, мабуть, буде найвільніший народ у світі - бо він буде цілком вільний від реальності.

Цікавий експеримент. Нехай і моторошний.