Як Путін хоронить російську мову
Схоже, Білорусь - наступна на вихід з "руського мира". У країні всерйоз почали обговорювати питання про переведення шкільної та університетської освіти на білоруську. Тренд доволі новий - ще недавно Олександр Лукашенко відгукувався про білоруську мову як про "провінційну", але війна в Україні багато чого змінила. Зокрема, не виключено, що найближчим часом зможемо спостерігати за національним відродженням Білорусі.
Принаймні, за певними офіційними рухами у тому напрямі. Адже сам "бацька" повідомив, що вивчає білоруську мову і заопікувався національною культурою. Після того, як Росія анексувала частину української території і розв'язала кривавий конфлікт на Донбасі під оглядом "російськомовності". І в такий спосіб зробила російську мову у пострадянських країнах - колишніх колоніях - фактором національної безпеки. Чи то пак небезпеки.
Намагання скоротити використання російської мови - цілком логічний наслідок. У Латвії, наприклад - дотепер найбільш "зросійщеній" з колишніх республік Прибалтики - обговорюється заборона використовувати російську державними службовцями у робочий час, що автоматично виключає зі сфери державного управління недостатньо натуралізованих росіян. Страх перед російською експансією змушує країни дистанціюватися від того спільного, що стає просто вибухонебезпечним - своєї часткової приналежності до російської культури.
Цікаво, що саме цього і домагався Кремль - розв'язати війну в умах. Зробити так, щоби ніхто не відчував себе спокійно. Чекав удару. Тримався у напрузі. Просто тому, що Путіну це подобається - відчувати, як усі бояться. Хоча і зрозуміло - і не тільки йому - що на більше, ніж гібридна війна в Україні в нього не стане ані сил, ані грошей. Навіть залякування ПАРЄ тим, що "якби ми хотіли - ми би вже були піді Львовом" - блеф. Але поки працює. Бояться.
Годі й казати, що такі нехитрі чекістські задоволення кремлівського боса коштуватимуть Росії її мрії. Мрії про "велику культуру", чи про "імперію", чи навіть про "самобутню російську цивілізацію". Бо разом з простором використання російської мови стискається, як шагренева шкіра, простір російської культури. У колишніх провінціях, які одна за одною скорочуватимуть використання російської на своїх територіях, російська культура ставатиме поволі культурою діаспори, витіснятиметься на маргінеси. В той час як за умов більш розумної політики Росія ще довго могла би лишатися метрополією - нехай не політичною, але культурною - і впливати на свої колишні колонії за посередництвом тонких матерій.
Але тупість нинішнього російського керівництва аж надто очевидна. Те, що Росія зберегла з часів імперії та СРСР - її культурний вплив, який часом міг бути конвертований і в економічні, і в політичні переваги - був втрачений одним ударом. Однією війною на Донбасі. І однією єдиною реплікою про "захист російськомовних". Чому обрали саме її? Чому не вигадали щось з економічного або історичного репертуару? Чому саме мова була обрана в якості приводу для кровопролиття?
Якби я була хоча б трішки конспірологом, я би не мала жодного сумніву, що все це - замовлення світової закуліси. Що кремлівська влада в руках "кротів", які заповзялися зруйнувати російський вплив у східній Європі, витіснити все російське з колишніх територій СРСР, зачинити Росію у її власних кордонах і ізолювати там, як у лепрозорії. Саме тому "підставили", скомпрометували те, що забезпечувало успішне втручання Росії у справи її сателітів, основу її "м'якої сили" - російську мову, російську культуру, російську церкву. Здогадатися завдати удару саме по цих "скрєпах" могли тільки справжні стратеги. Які розуміли, що завоювати всі ці території і підкорити їх напряму Москві не стане ані сил, ані нахабства - тобто втративши ці гуманітарні важелі тиску Росія втратить ці території повністю.
Але, боюся, світова закуліса тут ні до чого. Справа в тому, що не було ніякої "великої культури" - був лише міф про неї. Добре фінансований, політично підтримуваний міф. І тепер цей міф розвіює навіть не окремо взятий гебешник, який випадково опинився на високій посаді. Міф про "велику культуру" розвіюють ті, хто його там тримає і їм захоплюється, хто повторює дурнуваті вигадки російських пропагандистів. Тобто направду ніякої "великої російської культури" немає. І, цілком ймовірно, ніколи не було. Це була просто мара. Яка, нарешті, розвіюється.
