Лікар-кардіолог Марина Долженко розповість про те, які зміни викликає коронавірус у серцево-судинній системі, хто в групі ризику і що робити, якщо ковід минув з ускладненнями

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, серцево-судинні захворювання — основна причина смертності в світі. Щорічно від них у світі помирає близько 18 млн осіб. Україна є одним зі світових лідерів за смертністю від серцево-судинних хвороб — на їхню долю припадає майже 65% смертей. І ці цифри зростають через пандемію коронавірусної хвороби.


Про можливі ускладнення на серце після COVID-19 заговорили китайські фахівці ще на початку пандемії. За їхніми даними, 20% з 416 пацієнтів із коронавірусною хворобою, які проходили лікування в Ухані, мали ознаки пошкодження міокарда, а у 44% з 138 пацієнтів лікарі виявили аритмію. Згодом голландські медики виявили проблеми зі згортанням крові у 38% з 184 пацієнтів з COVID-19, що потрапили до реанімації. При цьому майже у кожного третього були тромби, які можуть блокувати артерії і призводити, зокрема, до інфарктів та інсультів.

Дослідження фахівців з Німеччини та Італії показали, що навіть через два з половиною місяці після одужання у 78% пацієнтів спостерігались аномалії в роботі серця, у 60% - ознаки міокардіального запалення. При цьому ступінь уражень не залежав від перебігу коронавірусної хвороби: серйозні ускладнення зустрічалися навіть у тих, хто переніс COVID-19 безсимптомно. Було виявлено, що вірус не просто викликав запалення в серцевому м'язі, але й міг інфікувати його клітини. Так, у дослідженні німецьких учених сліди SARS-CoV-2 визначалися в тканинах серця більш ніж 60% померлих від COVID-19.

COVID-19 викликає ряд змін в організмі, які зачіпають і серцево-судинну систему. Порушення згортання крові призводить до утворення мікротромбів, зміни жорсткості судинної стінки стають причиною підвищеного артеріального тиску. У тих, хто перехворів на коронавірусну хворобу, можуть навіть залишитися шрами на серцевому м'язі.

Дані наведені з досліджень за участю пацієнтів з SarsCov2, проведених в Італії, Китаї та Німеччині

Про те, наскільки COVID-19 впливає на серцево-судинну систему, кому слід особливо ретельно стежити за власним серцем і що робити для того, аби мінімізувати ускладнення після коронавірусної хвороби, «ДС» поговорила із заслуженим лікарем України, завідувачкою кафедри кардіології Національного університету охорони здоров'я України ім П.Л.Шупика професором, д.мед.н. Долженко Мариною Миколаївною

«ДС» Чи зросла за останній рік кількість інфарктів та міокардитів? Якщо так, то чи можна це пов'язати з пандемією коронавірусу?

М.Д. Оскільки з моменту проголошення пандемії пройшло не так багато часу, то остаточні висновки зі статистичних даних поки що не зроблені. Водночас є доведеним негативний вплив коронавірусу на розвиток кардіоваскулярних ускладнень, особливо за умови наявності кардіологічного захворювання — артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця тощо. Це підтверджується даними останніх досліджень. Зокрема, фахівці зі Швеції помітили, що у пацієнтів протягом двох тижнів після перенесеного COVID-19 ризик розвитку інфаркту міокарда зростав у 3,4 рази, а ішемічного інсульту був вищий у 3,6 рази порівняно з тими, хто не хворів на коронавірус. При цьому ймовірність інсульту або серцевого нападу зберігалася незалежно від віку, статі та інших факторів.

Інше дослідження провели у Британії за участі 47 780 пацієнтів, госпіталізованих внаслідок захворювання на COVID-19. Кількість вперше виявлених великих кардіоваскулярних порушень у таких пацієнтів значно перевищувала кількість таких же порушень у людей, які не хворіли на коронавірус.

Є дані, що у деяких регіонах США спостерігалося зростання смертності від ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби під час початкової фази пандемії COVID-19, що може свідчити про непрямий негативний влив пандемії на пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.

Всі сили медицини сьогодні кинуті на боротьбу з коронавірусною інфекцією і тому багато випадків інфаркту міокарду залишаються повз увагою лікарів. Хворі бояться звертатися за допомогою через ризик - інфікуватися ковідом.



«ДС» Як саме коронавірус впливає на серце — безпосередньо, чи порушення в роботі серцево-судинної системи є наслідком запальної реакції?

М.Д. Вважається, що існують різні шляхи ураження серцево-судинної системи при розвитку важкого гострого респіраторного синдрому внаслідок інфікування вірусом SARS-CoV-2. Описані на сьогодні механізми пошкодження міокарда у пацієнтів з COVID-19 включають:
· пряме пошкодження міокарду вірусом;
· дисбаланс між потребою тканин в кисні та його постачанням;
· запалення;
· розрив коронарної бляшки з гострим інфарктом міокарда;
· тромбоз дрібних судин, адренергічний стрес.

У випадку захворювання на COVID-19 вірус SARS-CoV-2 може безпосередньо вражати м'язові клітини серця (кардіоміоцити), приєднуючись до рецептора ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АСЕ2) через білок-шип і проникаючи в клітини шляхом злиття вірусної та клітинної мембран.

В свою чергу непрямий негативний вплив на кардіоміоцити пов'язують з розвитком системної запальної відповіді, зменшенням кровопостачання. Наприклад, внаслідок тромбозу, який призводить до зменшення насиченості тканин киснем.



«ДС» Які симптоми говорять про те, що у людини почалися проблеми з серцем після того, як вона перехворіла на коронавірус?

М.Д. Пандемія коронавірусу продемонструвала, що взаємодія між розвитком захворювання коронавірусом та серцево-судинними захворюваннями відбувається в обох напрямках. Пацієнти з основним серцево-судинним захворюванням мають на 10% вищий ризик несприятливих наслідків у разі інфікування, і навпаки, незалежно від відсутності основного серцево-судинного захворювання, гостре ушкодження міокарда є поширеним у пацієнтів з інфекцією COVID-19.

Про можливі порушення з боку серцево-судинної системи на фоні захворювання COVID-19 або в період після нього можуть свідчити такі симптоми:
· прискорене або нерегулярне серцебиття;
· біль за грудиною з ірадіацією у спину, ліву руку;
· набряки ніг, щиколоток і стоп;
· зниження здатності виконувати фізичні вправи;
· задишка;
· дуже швидкий набір ваги через затримку рідини;
· підвищена втомлюваність та слабкість.

У випадку подібних симптомів потрібно негайно звернутися до лікаря, який обов'язково повинен додатково призначити обстеження – аналіз крові на тропонин, електрокардіограму, ехокардіографію тощо.



«ДС» Чи всі, хто перехворів на коронавірус, стикаються з проблемами в роботі серця? Хто в групі ризику?

М.Д. На щастя, серцево-судинні ускладнення трапляються далеко не у всіх пацієнтів, що перехворіли на COVID-19. Здебільшого вони загрожують особам, що мають фактори ризику на зразок похилого віку, ожиріння, цукрового діабету, або ж мають встановлений діагноз артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, цереброваскулярного захворювання, хронічного респіраторного захворювання тощо.

Однак прояви порушень з боку серцево-судинної системи на фоні перенесеного захворювання на COVID-19 можуть траплятися в осіб без наявних факторів ризику, особливо у спортсменів. Тому за умови появи у пацієнтів симптомів з боку серцево-судинної системи за ними має здійснюватися моніторинг, і при необхідності, виконуватися додаткові обстеження та надаватися відповідна допомога.



«ДС» Проблеми з серцем, викликані коронавірусом, зворотні? Чи доведеться навчитися з ними жити?

М.Д. Дані щодо ураження кардіоваскулярної системи внаслідок перенесеного захворювання на COVID-19 продовжують накопичуватися. Загалом прогноз залежить від стану пацієнта, наявних супутніх захворювань та кардіоваскулярних захворювань в анамнезі. Щодо розвитку уражень міокарда (міокардиту), то в більшості випадків за наявними даними за умови вчасної діагностики та відповідного лікування прогноз для більшості пацієнтів сприятливий.