• USD 36.6
  • EUR 35.7
  • GBP 40.4
Спецпроєкти

Богдан Данилишин про інфляцію: на скільки зросли ціни на продукти і транспорт

Споживчі ціни у липні 2022 р. зросли на 0.7% порівняно з червнем. В річному вимірі інфляція прискорилась з 21,5% до 22,2%. В липні 2021 р. місячний індекс споживчих цін становив +0,1%

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

За 5 місяців війни випереджаючими темпами зростали ціни на продукти харчування, паливо, транспортні послуги:

  • продукти харчування подорожчали на 18% (в річному вимірі +30%);
  • автомобільне паливо та мастила – на 54% (в річному вимірі +78%);
  • транспортні послуги – на 23% (в річному вимірі +32%).

Серед продуктів харчування за час війни найбільше подорожчали хлібопродукти (+23%), риба (+25%), фрукти (+45%), овочі (+36%). Однак, окремі товари із-за надлишкового виробництва та логістичних обмежень — навіть подешевшали: яйця (-27%). Ціни товарів, що тимчасово не користуються попитом — суттєво не зростали. Наприклад, одяг і взуття здорожчали лише на 8%.

Немонетарні чинники пропозиції складають домінантну частину річного приросту інфляції (81%). Економіка пристосовується до нових умов функціонування, змінюються ланцюги постачання, ринки збуту, відбувається перепрофілювання бізнесу. Частину товарів на ринку доводиться замінювати імпортом (наприклад — сіль, автомобільне паливо), що здійснює додатковий тиск на обмінний курс та призводить до імпорту інфляції. Вагома частина приросту споживчих цін пов’язана з передвоєнним підвищення цін в промисловості (+66%).

Інфляція і обмінний курс. 21 липня 2022 року НБУ скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% з 29,25 до 36,6 грн. за 1 дол. США. У річному вимірі девальвація національної валюти тепер складає 36%, що суттєво перевищує річний індекс інфляції (22,2%). За оцінками НБУ девальвація офіційного курсу гривні збільшить річну інфляцію на 2-3%, що на наш погляд є доволі оптимістичними надіями, зважаючи на високу імпортозалежність української економіки, яка посилилась після масштабних воєнних руйнувань виробничих і невиробничих активів.

Натомість чинники інфляції з боку попиту залишаються пригніченими. За оцінками НБУ у ІІ кварталі реальний ВВП скоротився на 39%. Скорочення реальних заробітних плат відносно довоєнного рівня становить 31%. Уряд очікує, що за підсумками року скорочення реальних споживчих витрат населення складе 20%. Для здійснення найнеобхідніших витрат населення розпродує валютні заощадження: з початку війни чистий продаж валюти населенням на внутрішньому ринку становив 1,2 млрд.дол.

Вагомим чинником інфляції залишається дефіцит державного бюджету, який за оцінками НБУ складе 18% ВВП за підсумками року. Гігантський дефіцит бюджету зумовлений актуалізацією умовних воєнних зобов’язань держави та скороченням економічної активності на території України. За словами Міністра фінансів можливості Уряду скорочувати незахищені видатки вже вичерпано. Тому розширення неринкового дефіциту воєнного часу вимагає залучення неринкових джерел його фінансування – міжнародної кредитної та грантової допомоги, а також емісійного фінансування з боку НБУ (враховуючи обмеження, передбачені Основними засадами грошово-кредитної політики на період воєнного стану та перехідний період).

Реклама на dsnews.ua

Подальші перспективи інфляції залежать від розв’язання структурних проблем економіки, швидкості її адаптації до нових умов. Відновлення виробничо-технологічних зв’язків, каналів постачання та збуту дозволило б зменшити ризики структурної інфляції. Для гальмування росту цін імпортних товарів важливо зберігати жорсткий каркас монетарної політики з фіксованим обмінним курсом та контролем за рухом капіталів.

На наш погляд, в даних умовах збільшення облікової ставки, яку з 03.06.2022 встановлено на рівні 25% річних, матиме обмежену антиінфляційна ефективність з огляду на слабкі канали монетарної трансмісії.

Стаття 6 Закону України "Про Національний банк України" передбачає можливість спрямування діяльності Національного банку на підтримку економіки, якщо це не суперечить цілям цінової та фінансової стабільності. На нашу думку зараз якраз склалися умови, коли спрямування діяльності центрального банку на підтримку економіки, відновлення її продуктивності і трансмісійних механізмів, відповідає цілям забезпечення цінової і фінансової стабільності у середньостроковій перспективі.

Повернення до класичного монетарного режиму інфляційного таргетування варто розглядати лише після закінчення воєнних дій, відновлення безпекового середовища та ринкових засад функціонування економічної та фінансової системи країни.

    Реклама на dsnews.ua