Глобальна зачистка. Які закордонні активи розпродасть "Лукойл" і що втратить Росія
Російський нафтовий гігнат "Лукойл" починає втрачати глобальне охоплення, а Москва — позбавлятися контролю над стратегічною інфраструктуроюта інструментами впливу в Європі, Азії та Африці
Під ударом найжорсткіших за останні два роки американських санкцій проти Росії опинилася, зокрема, друга за розміром компанія РФ, яка донедавна контролювала до 20% російського видобутку і мала широку мережу активів по всьому світу. "Лукойл" вже заявила про розпродаж своїх закордонних активів. Що це за активи та чого може позбутися корпорація?
Рішення про розпродаж у компанії пояснили "неможливістю продовжувати роботу в межах чинних ліцензій OFAC". За даними Reuters, AP News та bne IntelliNews, йдеться про повний вихід із закордонних проєктів.
Ось перелік основних активів та їхніх потужностей (він не є вичерпним):
Сумарно ці активи забезпечували понад 15 % глобальної видобувної потужності компанії та стабільний валютний потік.
Оголошення про розпродаж спричинило різку реакцію інвесторів. На тлі новин акції "Лукойлу" впали на 13,95 % за тиждень — це найбільший обвал з 2022 р.
Експерти пояснюють це не короткостроковою панікою, а переоцінкою ризиків: компанія втрачає географічну диверсифікацію, валютні надходження і партнерів, а заміна західних активів новими практично неможлива.
Отже, чи зможе "Лукойл" продати активи підставним особам? Відповідь залежить від геополітичних факторів: у яких саме стосунках відповідні держави перебувають із США та чи захочуть вони ризикувати.
Можна припустити, що псевдопродаж в ЄС та США доволі сумнівний, а в Африці, Латинській Америці та СНД це моживо лише в окремих випадках.
Варто зазначити, що втрати будуть не лише для компанії, а для держави. Москва позбавляється контролю над частиною інфраструктури, яка забезпечувала експорт через Болгарію, Казахстан і Ірак. Зменшатться валютні надходження, буде танути "м’яка сила" внаслідок закриття заправних мереж і скорочення присутності в Африці та на Близькому Сході.
Європа отримує шанс викупити або націоналізувати нафтопереробні об’єкти — Болгарія вже готує закон про держконтроль над Burgas НПЗ.
Казахстан може перерозподілити частки в проєктах на користь Chevron та KazMunayGas.
У 2024 р. "Лукойл" уже зазнав списань на 93,3 млрд руб., з них понад 50 млрд — саме через втрати іноземних активів. RBC Україна оцінює ринкову втрату капіталізації компанії після санкцій у 83 млрд руб. за два дні.
Міжнародні аналітики з UBS та IEA вважають, що потенційно компанія може втратити до 25% видобувних потужностей у разі продажу всіх проєктів поза РФ. "Це не крах, а початок структурного скорочення російської нафтової присутності у світі", — зазначає аналітик UBS Джованні Стауново.
Таким чином, санкції Трампа змушують російський бізнес не просто "пристосовуватися", а й відступати. Із глобальної карти енергетики Росія починає зникати не тому, що закінчується нафта, а тому, що її більше ніхто не хоче купувати разом із ризиками Кремля.
Крім того, будь-яке енергетичне підприємство за кордоном — це один з елементів "енергетичної наддержави". Адже навколо активу формується лояльна до Росії та її інтересів клієнтела – робітники та члени сімей, профспілки, підрядники та сервісні організації, чиновники місцевого та національного рівня.
До того ж частина доходів витрачається на легальне та нелегальне посилення російського впливу – від фінансування "русских домов" до внесків у виборчі фонди.
Утім, задля надійного та стабільного зменшення доходів РФ країнам Великої Сімки (США та ЄС в першу чергу) доведеться розробити заходи суворого контролю над ситуацією.
