• USD 36.6
  • EUR 40
  • GBP 44.8
Спецпроєкти

Ігор Попов про те, чому новий суспільний договір зробить Україну сильнішою у протистоянні з ворогом

Експерт Інституту майбутнього Ігор Попов впевнений, що війна змусить Україну будувати нову систему гарантій національної безпеки і формувати новий суспільний договір

Depositphotos
Реклама на dsnews.ua

На шляху до членства в НАТО потрібно буде створити і підтримувати стійкі механізми забезпечення сил оборони, отримати важке високотехнологічне озброєння від союзників та вивести на новий рівень власний оборонно-промисловий комплекс. Так само потрібно буде створювати нову економіку. Якщо просто відбудувати зруйновані заводи, то їх продукція не забезпечить достатні темпи росту для того, щоб хоча би досягти рівня західних сусідів. У європейському розподілі праці необхідно буде зайняти свою нішу і будувати нові кластери для випуску технологічних індустріальних товарів.

Не менш важливим є формування нового суспільного договору. Стара система зруйнована остаточно, і це потрібно розглядати як можливість для побудови нових суспільних відносин, відповідно до новітніх викликів. Олігархічна модель руйнується через втрату джерел надприбутків та фізичне знищення багатьох виробництв, і рішення влади щодо деолігархізації відповідають очікуванням суспільства. Проте, як виявилося, кошти фінансово-промислових груп були важливим джерелом фінансування українських ЗМІ та політичних партій. І кардинальне зменшення фінансових потоків приводить до закриття ЗМІ, а також змушує політиків шукати інші способи донесення своїх позицій до громадян. Для українського суспільства цінності свободи слова та політичного плюралізму знаходяться дуже високо в пріоритетах громадської думки, тому їх збереження стає одним із викликів для політичних діячів та громадянського суспільства.

Всі глобальні реформи – безпекові гарантії, інноваційна економіка, новий суспільний договір – не можна відкладати на час "після війни". Не виключено, що війна може перейти в гібридний формат і буде продовжуватися досить довго, із різною інтенсивністю ведення бойових дій. Тому стратегічні розробки мають бути готовими вже в найближчий час, а їх реалізація проводитися поетапно у відповідності до суспільних потреб.

Правовий режим воєнного стану надає владі широкий набір інструментів для обмеження політичної діяльності. У перший рік війни було використано частину з них. Рішенням РНБО було призупинено діяльність 12 проросійських партій. Пізніше їх діяльність була повністю заборонена ухвалами судів на основі оновленого закону. За поданням СБУ Рада національної безпеки та оборони запроваджує економічні санкції проти компаній і осіб, які пов’язані із державою-агресором. З початку війни закрито доступ до відкритих державних реєстрів. Припинено діяльність низки засобів масової інформації, онлайн-видань та телеграм-каналів, які просували російські наративи. Всі ці рішення в суспільстві було підтримано консенсусом як необхідні для захисту інтересів національної безпеки. Таким чином, на сьогодні досягнуто балансу між потребами нацбезпеки і необхідністю збереження громадянських свобод і політичних прав. Водночас, постає питання, як зберегти цей баланс і в наступні роки.

Режим воєнного стану буде діяти до закінчення війни. Проте, навіть після її закінчення може виникнути потреба у певних обмеженнях для ведення політичної діяльності. Зокрема, проведення перших післявоєнних виборів матиме загрозу втручань з боку спецслужб країни-агресора, особливо на деокупованих територіях. Замість заборонених партій та ЗМІ можуть з’явитися інші – формально не пов’язані із закордонними спецслужбами, але за суттю з тими ж ворожими наративами. І держава повинна буде мати інструменти для оперативного реагування на такі загрози. Як же відрізнити інформаційні спецоперації супротивника від опозиційної діяльності? Експерти проекту "Громадянські свободи та національна безпека: баланс для захисту із УНЦПД" пропонують для цього інструмент аналізу дискурсу (лінк на http://ucipr.org.ua/ua/publikatsii/vydannia/yak-analiz-diskursu-mozhe-rozpiznati-zagrozi-natsionalinij-bezpetsi). Методика може бути застосована для системного аналізу програмних документів, публічних висловлювань політиків із урахуванням контексту, часу та аудиторії. Прозора публічна експертиза повинна допомогти компетентним органам – ЦВК, Міністерству юстиції, СБУ чи РНБО при ухваленні рішень щодо обмеження діяльності ЗМІ і політичних організацій. А суспільство отримає повну інформацію щодо обґрунтованості відповідних рішень.

Світу відомий досвід, коли для проведення поствоєнних економічних і безпекових реформ уряди частково обмежували громадянські свободи. До прикладу, відомою є фраза першого прем’єр-міністра Республіки Сінгапур Лі Куан Ю: "Свобода преси, свобода ЗМІ, має бути підпорядкована першорядним потребам цілісності Сінгапуру". В цій країні, багато з реформ якої визнані зразками для інших держав, на початковому етапі діяльність ЗМІ та політиків жорстко обмежувалася урядом. Пак Чон Хі провів індустріалізацію Південної Кореї, але водночас був змушений обмежити діяльність демократичних інституцій. Він навіть припиняв дію Конституції та керував країною через Вищу раду з національної перебудови. Шарль де Голль у Франції здійснив конституційні реформи в напрямку посилення повноважень центральної влади і Президента, збільшив втручання держави у економіку, у парламенті опирався на свою лідерську партію, при цьому стара партійна система була фактично зруйнована.

Для подолання супротиву проведенню економічних реформ та для захисту інформаційного простору від ворожих спецоперацій в Україні вірогідно будуть частково обмежені громадянські свободи, хоча і не настільки суттєво, як у наведених прикладах. Із введенням воєнного стану держава Україна здійснила частковий відступ від своїх міжнародних зобов’язань із забезпечення прав людини на підставі статті 15 Європейської Конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Зокрема, відступ держави від її міжнародно-правових зобов’язань стосувався обмеження свободи вираження. Загалом, при підготовці кожного конкретного рішення щодо відступу держави від її зобов’язань у сфері вираження поглядів варто використовувати трискладовий тест Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Згідно з Конвенцією, право на свободу вираження поглядів не є абсолютним і може підлягати обмеженням за сукупності трьох умов:

Реклама на dsnews.ua

1) обмеження повинні встановлюватись законом, який відповідає вимогам доступності та якості;

2) вводитись для досягнення легітимної мети;

3) бути необхідними в демократичному суспільстві.

ЄСПЛ має досить широку практику розгляду скарг на обмеження свободи вираження, і вона є цілком застосовною для аналізу українських справ.

Новий суспільний договір не буде формальним юридичним документом із статусними підписантами. Дискусії щодо його основних принципів є важливішими, аніж публічно проголошені висновки і гасла. А головним його наслідком стане консенсус щодо ролі центральної влади, місцевого самоврядування, армії, бізнесу, політичних партій і ЗМІ у нових суспільних відносинах. І розуміння нових "червоних ліній" між інтересами національної безпеки і потребами в захисті громадянських свобод – надзвичайно важливий елемент суспільного договору. Українське суспільство стало важливим елементом оборони країни, воно змінюється, і ці трансформації повинні зробити його лише сильнішим. Перший рік війни показав, що демократичне суспільство перемагає тоталітарне, і демократія є перевагою в тому числі у великій війні.

    Реклама на dsnews.ua